в означеннях
Тлумачення, значення слова «поскладати»:

ПОСКЛАДАТИ, аю, аєш і розм., рідко ПОСКЛАДУВАТИ, ую, уєш, док., перех.

1. Скласти в одно місце, в певному порядку все або багато чогось. Вона.. поперекладала і поскладала симетрично ноти на столику (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 108); Зняв [Пархім] свиту, розіслав, поскладував свій товар (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 477); На полі Антін вже повирубував, з корінням повикорчовував кущі ялівнику, позносив його і поскладав на купу (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 39);
//  у що, на що та ін. Покласти, помістити куди-небудь усе або багато чогось. Недовго їй збиратись: поскладала у торбинку, щп було, почепила на спину, паличку в руки, пішла (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 281); Він мовчки повиносив з комори мішки, поскладав на віз, поки Соломія запрягала воли (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 386); Лід стіну Антон поскладав дерево, щоб воно не мокло на дощі (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 9). Поскладати в копи (копиці, полукіпки і т. ін.) що — те саме, що Скласти в копи (все або багато чогось) (див. складати). Він почав ходити за нею слідком. Де Настя — там і Гнат. Жнуть на лану пшеницю — він поносить та поскладає в полукіпки її снопи (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 23); Ось, як піду в жнива пшениці й жита жать, То часу марно, щоб, мовляв, не зваковать [звакувати], Скошу і свій горох, в копиці поскладаю (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 62); А липень виклепав коси І поскладає в копи жито (Михайло Стельмах, V, 1963, 225).

2. Згорнути все або багато чого-небудь. Розгорнула [Хима] і знов поскладала шмаття та одежу, що придбала собі на смерть... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 88); [Голос з-за дверей:] Дощ не перестав? [Жура:] Ще, ні, але вщухає... Дехто вже поскладав парасолі (Іван Кочерга, II, 1956, 509);
//  Схрестити руки (про всіх або багатьох). Батькуватись жінкам дуже зручно: вийдуть одна насупроти другої, стануть на різних берегах і, гарненько поскладавши на грудях руки, починають: «Чого це ти, Мотре, мою курку на Залужжі припинаєш? Хіба вона твоя, чи що?» (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 5).
 Поскладати руки — те саме, що Скласти руки (про всіх або багатьох) (див. рука); Сидіти, руки поскладавши — те саме, що Сидіти, склавши руки (про всіх або багатьох) (див. рука). Сиділи [праведники], руки поскладавши, Для них все празники були; Люльки курили, полягавши. Або горілочку пили (Іван Котляревський, I, 1952, 149).

3. Сполучаючи, з'єднуючи окремі частини, зробити, скомпонувати багато чого-небудь.

4. перен. Написати літературні або музичні твори, створити (вірші, пісні і т. ін.). А що пісень на неї поскладали, так усюди вони пройшли: усе то про Галочку Таранцівну (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 316); Козаки не дуже вдавались у любощі; знали сю неміч найбільш дівчата да молодиці; вони-то поскладали й оті пісні, оті ніжнії розмови козака з дівчиною або милого з милою, що слухаєш і не наслухаєшся (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 99).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 333.

Коментарі (0)