в означеннях
Тлумачення, значення слова «поскручувати»:

ПОСКРУЧУВАТИ, ую, уєш, док., перех.

1. Скрутити багато чого-небудь. — Ач, клятий, винуєшся, — незлобиво гугнив дід Овсій. — Поскручую тобі роги, знатимеш... (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 155);
//  безос. — Щоб тобі руки й ноги петлями поскручувало! — Щоб тебе чорні п'явки поспивали, як ти мене отак роз-оря-я-еш, — завила тітка (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 180);
//  Згорнути сувоєм, у трубку (усе або багато чогось по одному). Черговий по столу зібрав посуд, суворовці поскручували салфетки і повкладали їх у кільця (Іван Багмут, Щасливий день.., 1951, 31);
//  Скручуючи, звиваючи, сплітаючи, виготовити, зробити багато чого-небудь (також про багатьох). З махорки, бакуну та вергуну Поскручували [курці] цигарки гігантські І вийшли з перегомоном глухим На палубу (Максим Рильський, II, 1960, 198).

2. Крутячи, відокремити, відірвати чи пошкодити все або багато чого-небудь. — Клянусь, не ми пломби скручували, хтось до нас уже їх поскручував (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 131).
Поскручувати (голови) кому — те саме, що Скрутити голову (всім або багатьом) (див. скрутити). — Стривай, Грицьку! стривай! не бий... Давай краще їм голови поскручуємо!.. — Як схопить [Чіпка] горобеня, як крутне за головку... (Панас Мирний, II, 1954, 57); Не лякайся, ми цих Володиславів та Судиславів виштурнемо і голови поскручуємо їм (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 410); Поскручувати в'язи — те саме, що Скрутити в'язи (про всіх або багатьох) (див. в'язи).

3. Міцно зв'язати, позбавивши можливості вільно рухатись. Знявши з їх [січовиків] кайдани, поскручували їм ременями назад руки і повели у ліс по тій стежці, по котрій бідолахи вже не вертались (Олекса Стороженко, I, 1957, 385).

4. перен., розм. Примусити підкорятися, зробити слухняними, покірними усіх або багатьох. — Бачив, як вони [ченці] нас поскручували? ..У пана три дні панщини, а по монастирях — чотири! (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 435).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 335.

Коментарі (0)