в означеннях
Тлумачення, значення слова «послабати»:

ПОСЛАБАТИ, аю, мені, недок., рідко, ПОСЛАБІТИ, ію, ієш; мин. ч. послабів, іла, іло, ПОСЛАБНУТИ і ПОСЛАБТИ, бну, бнеш; мин. ч. послабнув, нула, ло і послаб, ла, ло; док.

1. Ставати фізично слабим, безсилим; втрачати фізичну силу; слабіти, слабнути. Послабав [Новітний], хилився і мізернів щодень дужче (Іван Франко, IV, 1950, 495); Постарілася вже [Лисичка], послабла, а їсти хочеться (Іван Франко, IV, 1950, 79); — Прокофій Петрович! — озвалась тихий голосом Ірина. — Ми так послабли... (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 259);
//  Утрачати колишню гостроту; притуплятися (про мір, слух, пам'ять і т. ін.). Його [о. Нестора] пам'ять послабла вже: він тямив і знав по імені тілько старших своїх парафіян (Іван Франко, VII, 1951, 45);
//  Ставати тихішим (про голос, звук і т. ін.). При послідніх [останніх] словах голос Довбуша послаб (Іван Франко, VIII, 1952, 207).

2. Зменшувати силу, ступінь вияву; ставати менш відчутним, виразним; послаблюватися. На деякий час вітер послаб, і на пароплав гналися тільки невеликі хвилі (Мирослав Ірчан, II, 1958, 331); Минатимуть роки, приходитимуть нові покоління, а інтерес до великої битви нашого народу з фашизмом не згасне і не послабне (Радянське літературознавство, 7, 1965, 7);
//  Втрачати попередній розмах, інтенсивність, масштаби тощо (про яку-небудь дію, справу, діяльність і т. ін.). Підійде допомога. Вирвуться з-за горбів танки. Послабне і захлинеться ворожа атака (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 141).

3. Ставати менш пружним, натягнутим, тугим і т. ін. Дно у бербениці послабас (Словник Грінченка).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 336.

Коментарі (0)