ПОСЛІД 1, у, чол. Кал, екскременти птахів. Курячий
послід є цінним добривом для сільськогосподарських
культур (Птахівництво, 1955, 139); На горищі валялися старі
лампи, якісь залізні прути, поламані меблі; ..кругом
виднілося пір'я і птичий послід (Степан Васильченко, I, 1959, 176);
В хаті з-під лави, де зимувало троє курей, вигорнула
[Катерина], зібрала послід, висушила його на сонці,
руками розтерла на порошок (Степан Чорнобривець, Визволена земля,
1950, 35);
// Взагалі про екскременти. Не чіпай посліду
на дорозі, бо, як торкнеш, буде смердіть (Номис,
1864, № 3289); У прихатку, куди заводить Бронко
Олексу, відгонить зів'ялою травою і кролячим послідом
(Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 89); Ось притрушений глицею
коров'ячий послід (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 253);
* У порівняннях. — Через отаких, як оцей, не можемо до
пуття дійти. Крутиться під ногами, мов послід в
ополонці (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 244).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 339.
ПОСЛІД 2, у, чол.
1. Відходи зерна після молотьби
та віяння; погане, засмічено зерно; відвійки. Бідний
[сіє] самий послід, уже одвійок од пшениці (Словник Грінченка);
Жінка скликала кури на вечір, стояла перед хатою й
кидала з подолка по жмені посліду, а її голосне
накликування чув Яким здалека (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 51);
[Коваль:] Він завів нас у комору, показав порожні
засіки і в куточку пудів із п'ять посліду (Іван Микитенко, I, 1957,
69); * Образно. Співаючи славу богатирям землі нашої,
ми [письменники] повинні допомагати народові
відокремлювати від чистого зерна кукіль, послід (Літературна газета, 27.I 1961, 1);
// Відходи після помелу. — Вперше
хіба молоть прийшов? Підставляй торбину під послід,
— Який там послід? У мене ж пшениця зерно в зерно —
чиста, а це ось вівсюг якийсь сиплеться (Анатолій Шиян, Баланда,
1957, 23);
// перен., зневажл., рідко. Про людей, які
не заслуговують на повагу; покидьки суспільства.
Одержавши підтримку від французьких біржовиків..,
послід російської революції знову вирвався на простір
(Василь Еллан, II, 1958, 250).
2. анат. Те саме, що плацента. В переважній більшості випадків вагітність триває 40 тижнів.., після чого починаються роди — зганяння плода і посліду з порожнини матки (Фізичне виховання жінки, 1954, 43).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 339.