в означеннях
Тлумачення, значення слова «послідовник»:

ПОСЛІДО́ВНИК, а, чол. Той, хто наслідує кого-, що-небудь, іде за чиїмсь прикладом. Новітнім послідовникам Наполеона не слід забувати про сумну долю його походу в Росію! (Літературна Україна, 16.X 1962, 2); Приклад передовиків знаходить послідовників насамперед там, де партійні організації постійно тримають цю справу в полі свого зору (Радянська Україна, 22.III 1961, 2); Безстрашність викликає багато послідовників (Іван І. Волошин, Дні.., 1958, 159);
//  Прибічник якого-небудь учення, чиїхось теорій або поглядів, що розвиває їх своїми працями, діяльністю тощо. В. І. Ленін з самого початку своєї діяльності був вірним і непохитним послідовником вчення К. Маркса і ф. Енгельса, переконаним і пристрасним продовжувачем їх великої справи (Комуніст України, 3, 1965, 18); Діалектико-матеріалістичне вчення І. В. Мічуріна розвинуто далі в працях його послідовників (Наука і життя, 2, 1959, 40).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 340.

Коментарі (0)