в означеннях
Тлумачення, значення слова «послухання»:

ПОСЛУХА́ННЯ, я, сер., заст., рідко.

1. Те саме, що послух1 1. Його брала злість, бо його принцип деспотизма [деспотизму] в сім'ї й послухайня жінки Марта потоптала ногами (Нечуй-Левицький, I, 1956, 391).

2. Слухання. За сим Бепедьо подякував громаді за послухання і зліз із каменя (Іван Франко, V, 1951, 381); І, може, де кобза найдеться, Що гучно на співи озветься, На співи, на струни мої негучні. І, може, заграє та кобза вільніше, Ніж тихії струни мої, І вільнії гуки її Знайдуть послухання у світі пильніше (Леся Українка, I, 1951, 51).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 343.

Коментарі (0)