ПОСЛУЖИТИ, служу, служиш, док.
1. Якийсь час
служити, бути слугою в кого-небудь, десь. Не
послужила [Олександра] й місяця — занедужала; жене коваль
з хати (Марко Вовчок, I, 1955, 34); І чому б, наприклад, тому
Семенові не послужити ще який рік в економії, чого
замолоду пхатися в хазяї?.. (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 112); Радюк,
послуживши кілька років в столиці, вернувсь в Київ
(Нечуй-Левицький, I, 1956, 572);
// Працювати не благо кого-,
чого-небудь, підпорядковувати свою діяльність
інтересам когось або чогось якийсь час. — Послужив я
козацтву щирою душею (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 183);
Гонорар — діло користі, а нам, дбаючим про те, як би
послужити своєму краєві, думати про гонорари зовсім
недоладне [недоладно] (Панас Мирний, V, 1955, 358); Лиш
бороться — значить жити; Мило й згинуть у борні.
Спільній справі послужити Не хтять труси [боягузи]
та дурні (Іван Франко, XIII, 1954, 364);
// Якийсь час бути у
вжитку, використовуватися за призначенням, з
користю для кого-небудь (перев. про знаряддя праці
і т. ін.). — Ці [доїльні] апарати три роки тому були в
ділі, але недовго послужили, не було путнього механіка
(Дмитро Бедзик, Серце.., 1961, 16); * Образно. Слово, моя ти
єдиная зброє, Ми не повинні загинуть обоє! ..Месники
дужі приймуть мою зброю, Кинуться з нею одважно
до бою... Зброє моя, послужи воякам Краще, ніж
служиш ти хворим рукам! (Леся Українка, I, 1951, 126).
2. Зробити послугу, стати у пригоді комусь. Він все
ще біля Прокопа тупав. — Кріпись, синашу. Служив
досі громаді, послужи ще востаннє (Михайло Коцюбинський, II, 1955,
103);
// Посприяти чому-небудь, допомогти в чомусь.
Досягнення біології і хімії послужать дальшому
піднесенню сільського господарства і медицини, допоможуть
розв'язанню проблеми збереження здоров'я і продовження
життя радянських людей (Літературна газета, 19.VII 1960, 1).
♦ Доля (фортуна і т. ін.) послужила кому, заст.,
розм. — комусь пощастило. — Той же зоставсь ув
убожестві, а йому фортуна на війні послужила, у
старшину, у значне козацтво ускочив (Пантелеймон Куліш, Вибр.,
1969, 118); Як послужить доля (щастя), заст., розм. —
якщо доля сприятиме, якщо будуть сприятливі умови,
обставини. — Як послужить доля, то сього року буде
велика добич. Отаман мене не скривдить (Марко Вовчок, I,
1955, 91).