в означеннях
Тлумачення, значення слова «посмертний»:

ПОСМЕ́РТНИЙ, а, е.

1. Який буває, відбувається після чиєїсь смерті (перев. для вшанування його пам'яті). Далі видів [чоловік] похорони... хоругви... людей з повідкриваними головами, а опісля посмертний обід (Ольга Кобилянська, I, 1956, 554); В залах Академії художеств СРСР відкрилась посмертна виставка творів народного художника СРСР Віри Гнатівни Мухіної (Літературна газета, 3.II 1955, 2); Гримить салют. За лісом б'ють гармати по ворогу. — Присвячений тобі посмертний залп (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 202);
//  Який був опублікований або став відомим після смерті автора (про літературний твір, лист і т. ін.). «Журавлині ключі» — так називається посмертна збірка поезій лауреата Шевченківської премії Григорія Михайловича Тютюнника, відомого українського прозаїка — романіста і новеліста, повістяра і нарисовця (Вітчизна, 11, 1963, 215);
//  Який приходить до кого-небудь або надається комусь після смерті (про славу, визнання, звання і т. ін.). [Неріса:] Посмертна слава, то звичайний дар таким співцям, як ти (Леся Українка, III, 1952, 443); Посмертна нагорода.
 Посмертна маска — зліпок з гіпсу або іншою матеріалу, знятий з обличчя людини після її смерті. В одній з кімнат музею зберігається посмертна маска поета [Т. Г. Шевченка] (Визначні місця України, 1958, 89).

2. рел., рідко. Те саме, що загробний. Повірте слову, мій шановний друже. Посмертного життя не хочу я собі (Леся Українка, I, 1951, 98).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 346.

Коментарі (0)