в означеннях
Тлумачення, значення слова «посмугований»:

ПОСМУГО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до посмугувати. А шлях слався і слався серед зеленого, безмовного степу, курний уже, в сухому грудді, посмугований слідами тягачів і коліс (Анатолій Хорунжий, Незакінчений політ, 1960, 167); Продираючись поміж густим молодняком акації, Нєдєлін натрапив на невисоко вимощене гніздо, біля якого сидів головатий більший від голуба сизий птах з бурими, посмугованими зеленим і білим крильми (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 138); Савенко зриває з себе гімнастьорку, показує посмуговані шаблями плечі (Михайло Чабанівський, Катюша, 1960, 14);  * Образно. Сонячним шосе, посмугованим тінями тополь, мчить машина (Наука і життя, 10, 1969, 16);
//  посмуговано, безос. присудк. сл. Поряд межі, на орній смузі, яку на двісті—чотириста кроків посмуговано тризубим маркером, лежали рядами, на однаковій між собою відстані, сіянці-дубки, вирощені в пришкільному розсаднику (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 95).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 349.

Коментарі (0)