в означеннях
Тлумачення, значення слова «посмутнілий»:

ПОСМУТНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до посмутніти. А чому ж це милий, Чому посмутнілий? (Олекса Ющенко, Люди.., 1959, 12); Варвара Сніжко, в вишиваній рясній сорочці, перемовлялася із Маврою, кивала на посмутнілих сусідок (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 169); Згадав він Тані личко миле, Таке бліде та посмутніле (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 95); Циган, водячи смичком, з презирством поглянув на Плачинду, зупинив посмутнілі очі на конях й одвернувся (Михайло Стельмах, Хліо.., 1959, 513); В нерадісних думках я виходжу на посмутнілий без хати і катраги двір (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 22);  * Образно. Затремтіли зірки посмутнілі і погасли в імлі голубій... (Володимир Сосюра, II, 1958, 473).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 349.

Коментарі (0)