ПОСМУТИ́ТИ, учу, утиш, док., перех. Викликати смуток у кого-небудь, засмутити когось (перев. всіх або багатьох). Лиха дружина посмутить всю родину (Павло Чубинський, V, 1874, 395).
ПОСМУТИ́ТИ, учу, утиш, док., перех. Викликати смуток у кого-небудь, засмутити когось (перев. всіх або багатьох). Лиха дружина посмутить всю родину (Павло Чубинський, V, 1874, 395).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 349.