в означеннях
Тлумачення, значення слова «посохнути»:

ПОСОХНУТИ, ПОСОХТИ і діал. ПОСХНУТИ, хне, док.

1. Стати, зробитися сухим, утративши вологу (про все або багато чого-небудь); висохнути, засохнути. Довге шовкове волосся — посіклося, посивіло, посохло, як трава серед зими; повне личко порізали глибокі зморшки (Панас Мирний, I, 1954, 50); Шах і пекуча туга затамували подих [дівчини]. Трохи розтулені губи посохли й застигли в такому неповторному зломі, немов опалила їх блискавка, вдаривши з неба (Олександр Довженко, I, 1958, 91); — Сей дощик — радість всім велика. Земля посхла була — от він її змочив (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 66);
//  безос. Йому [Миколі] схотілось їсти, а потім пить [пити]: в його посохло в горлі, в роті (Нечуй-Левицький, II, 1956, 233).

2. Ставши сухим, зів'янути, загинути від несприятливих умов, пошкодження і т. ін. (про рослини). В людей жито або повимокає, або посохне, а в діда стоїть як стіна (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 195); Та ще квіти не посохли. Рута зелененька, — Не журися, дівчинонько, Ще ж ти молоденька! (Леся Українка, I, 1951, 12); Старе дерево в садку посохло, а на його місце повиганялись молоді буйні яблуні та вишні (Нечуй-Левицький, II, 1956, 250); Пожовкло, посохло листячко в калини, упало (Степан Васильченко, II, 1959, 394).

3. перен. Дуже схуднути (про людей, руки, ноги тощо). У неї вже руки посохли од праці, вона вже жили з себе висотала, аби не здохнути, прости господи, з голоду... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 11).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 353.

Коментарі (0)