в означеннях
Тлумачення, значення слова «посоловіти»:

ПОСОЛОВІ́ТИ, ію, ієш, розм. Док. до соловіти. — Вип'ємо ж ще. То за сина було, а це вже за батька! — Та ще ж, куме, і за матір треба, бо вона ж його носила, родила, муки приймала, — базіка Федір, вже посоловівши від другої [чарки] (Панас Мирний, IV, 1955, 227); Антоша став мокрий і червоний од борщу та хазяйських турбот. На його білому лобі густо осіла роса, а очі посоловіли (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 386); Хлопці випили горілку навхилки. Нажерлись. Посоловіли (Іван Микитенко, II, 1957, 451); Сиволап майже не п'янів, тільки очі в нього посоловіли та важко кліпали вії (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 26).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 352.

Коментарі (0)