в означеннях
Тлумачення, значення слова «поспадати»:

ПОСПАДАТИ, ає, док.

1. Упасти звідкись, з чого-небудь додолу (про все або багато чогось); попадати. Стоїть [сотня козаків], шапки поскладавши на приспі у шинку, щоб як буде муштра, так щоб не поспадали з голов [голів] (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 199); Затемнилось би яснеє сонце, Поспадали б зірки; Срібний місяць з такого б нечестя Розколовсь на шматки (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 44).

2. Відпасти, відокремившись, відірвавшись від чого-небудь (про все або багато чого-небудь). Ото поспадали всі дванадцять замків (Словник Грінченка); — Я як телепну одного [чорта] по рогах! Роги й поспадали (Нечуй-Левицький, I, 1956, 591);
//  Опасти (про листя дерев, пелюстки квітів, плоди і т. ін.). [Дід:] Було це восени пізно, як усе листя поспадало з дерева, а вінки усі на могилі посохли (Степан Васильченко, III, 1960, 490); Уся земля була вистелена всіляким цвітом, що поспадав із садовини (Лесь Мартович, Тв., 1954, 147).

3. Звиснути (про волосся). Поспадали з чола його кучері ніжні на шию, І на рожевих устах стогін одчаю завмер (Микола Зеров, Вибр., 1966, 297).

4. Зменшитися в об'ємі, стухнути (про пухлини, набряки на тілі). Опухи поспадали.
Поспадати з голосу — те саме, що Спасти з голосу (про всіх або багатьох) (див. спадати). І Микола, і Панас Карповичі [Саксаганські] були незрівнянними виконавцями народної пісні.. навіть тоді, коли брати — Микола раніше, Панас значно пізніше — поспадали з голосу... (Максим Рильський, III, 1955, 352).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 354.

Коментарі (0)