в означеннях
Тлумачення, значення слова «посперечатися»:

ПОСПЕРЕЧАТИСЯ, аюся, аєшся, док.

1. Вести суперечку, сперечатися з ким-небудь якийсь час. — Воно, знаєте, молодь, — любить ото посперечатись на різні там теми, поговорити... (Остап Вишня, I, 1956, 322); Вони ще трошки пошушукалися, посперечалися, але дійшли згоди (Оксана Іваненко, Таємниця, 1959, 19);
//  Виражати незгоду, не погоджуватися з чим-небудь, заперечувати проти чогось якийсь час. Трохи посперечавсь Антосьо та й каже: — Через вас, браття, тільки поїду та через просьбу цього чоловіка (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 129); [2-й чоловік:] А де їх [грошей] у врага роздобути? Покомизишся трохи, посперечаєшся та знов до нього ж з поклоном! (Марко Кропивницький, I, 1958, 478); Він ще трохи посперечався для ввічливості, але, врешті, зостався. Видимо, радий був теплу й спочивкові (Гнат Хоткевич, I, 1966, 164).

2. Посваритися з, ким-небудь. — Дорогий мій брате! ..Нам'ятаєш, як ми посперечалися, хто з нас Лель, а хто Полель (Іван Франко, VI, 1951, 302); Говорили, що два бригадири посперечалися, тому що один з них місцевий, а другий приїжджий (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 201).

3. перен. Зрівнятися з ким-небудь у чомусь. Дельфіни мають неабияку здатність до навчання в неволі. Хіба що людиноподібні мавпи можуть посперечатися з ними (Радянська Україна, 17.I 1965, 3).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 354.

Коментарі (0)