в означеннях
Тлумачення, значення слова «поспілий»:

ПОСПІ́ЛИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. мин. ч. до поспіти 1.

2. у знач. прикм. Який достиг, дозрів; доспілий. — Ха-ха-ха!.. — напів з реготом сипала, як намистом, живо та дрібно, — аж злегенька слина з рота бризкала, товстоморденька та червона, як поспіла ягода, Катря Москалівна між гуртом дівчат коло гойдалки в неділю (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 331).

3. у знач. прикм., перен., розм., рідко. Який досяг повноліття, розквіту;
//  у знач. ім., збірн., розм., рідко поспіле, лого, сер. Про людей, що досягли розквіту фізичних і духовних сил. Не старе мре, а поспіле (Номис, 1864, № 7262).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 356.

Коментарі (0)