в означеннях
Тлумачення, значення слова «поспівати»:

ПОСПІВАТИ 1, аю, аєш, док. Співати якийсь час. — Хазяїни були люди добрі, та не було мені вільного часу ні поспівать, ні потанцювати (Нечуй-Левицький, II, 1956, 175); [Павло:] Що за неволя женитись рано? Оженився, тоді вже ні на вулицю, ні на вечорниці, ні поспівать тобі, ні пожартувать... (Марко Кропивницький, II, 1958, 361); Молодь вийшла у сад погуляти, поспівати та пожартувати (Осип Маковей, Вибр., 1954, 240).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 355.

Коментарі (0)

ПОСПІВАТИ 2, ає, недок., ПОСПІТИ, іє, док.

1. Ставати стиглим; достигати, дозрівати. Вже й літо настало, А там жнива, бо і жито Поспівати стало (Леся Українка, I, 1951, 327); Ось зажовтіла за нивою нива, Ось поспіває і сиплеться колос... (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 85); Вдовине жито поспіло, та нема кому його жати (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 13); Коли поспіє виноград — Додолу гнуться ніжні віти... (Максим Рильський, II, 1946, 27);
//  Ставати цілком готовим, звареним, запеченим і т. ін. (про страви). Сама [Христя] скора та й дрова — не солома, — хвилинкою страва поспіла (Панас Мирний, III, 1954, 149); Там іде веселий гомін, Мила пісеньку співа, І огнем палає комин, І вечеря поспіва! (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 336); — Картопля вже готова. І куліш скоро поспіє (Євген Гуцало, З горіха.., 1967, 29); Доки в баби поспіють книші, у діда не буде душі (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 357);
//  перев. док., перен., розм. Дійти стану готовності, досягти певної кондиції. Як піч уже поспіла, от коровай посадили [жінки] на лопату (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 302).

2. перен., розм., рідко. Досягати, набувати завершеності в розвитку. — І прирадили зібрати в одно огнище всі сили, щоб велике, спільне діло поспівало і росло (Іван Франко, XI, 1952, 207);  * Образно. Ліг Іван у своєму курені та й заснув богатирським сном, коли чує — хтось його кличе і голос той схожий на голос дідуся: — Вставай, друже, твоє щастя поспіло! (Анатолій Шиян, Іван — мужицький син, 1959, 25);
//  перев. док., перен., розм. Стати дорослим, досягти повноліття. Вона вже поспіла: їй уже двадцять два годи (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 201).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 355.

Коментарі (0)

ПОСПІВАТИ 3, аю, аєш, недок., ПОСПІТИ, ію, ієш, док., розм.

1. Те саме, що устигати. Сама Оксана бачила, що.. в'язати жита за чоловіком не поспіває (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 236); Молодиця йде замашистою ходою, аж стара ледве поспіває за нею (Леся Українка, III, 1952, 234); За дідом Овсієм поспівав його напарник Іван (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 116); Друзеві було трудно. Медичний інститут він закінчив, коли минуло йому тридцять. Ординатором став усього два роки тому. Не просто поспівати за тими, кого вважав він своїми вчителями (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 5); Вона мухою літала, щоб усюди поспіти (Панас Мирний, III, 1954, 223); Осінній короткий день кінчався, а біля Базалії селяни ще продовжували орати під озимі: треба було поспіти вкинути зерно в землю до снігу (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 413);  * Образно. Огурчик говорив захоплено. Слова не поспівали в нього за думками, і зрозуміти те, що він говорив, було досить важко (Вадим Собко, Скеля.., 1961, 56).
[Ще] поспієш (поспіємо і т. д.) з козами на торг — те саме, що Встигнеш з козами на торг (див. коза). На тім і застряло сватання. Старі вже більш і не згадували, бо і в Череваня, і в Шрама була така думка, що ще поспіють з козами на торг (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 66); Висока, у короткій широкій спідниці і гумових чоботях, вона нетерпляче чекала, що скаже голова [колгоспу]. — Нічого, поспієш з козами на торг, — посміхнувся Тарас Павлович (Олександр Копиленко, Сусіди, 1955, 11).

2. Наставати, надходити. Тільки з городиною впораєшся — засріблиться коса на лузі, далі жнива поспівають (Михайло Стельмах, II, 1962, 325).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 355.

Коментарі (0)