ПОСТАРА́ТИСЯ, аюся, аєшся, док.
1. перев. з інфін.
Виявити старання, докласти зусиль, щоб зробити
що-небудь. Постараюся бути акуратним і швидко
повернути коректу (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 259); Перед очима
в мене стоїть одинадцятий дзот, і я постараюся
описати все, як воно було там (Василь Кучер, Чорноморці, 1956,
383); — Я постараюся, з усіх сил постараюся
виправдати ваше довір'я (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 258);
//
Добре, сумлінно виконати якусь роботу. Великого в мене
стоїть [варта] порядність, щоб чоловік усякої години
був рівен, не так, що раз постарається, потім
занедбає, забуде (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 163);
// тільки мин.
ч., ірон., з відтінком несхвальності. Зробити, вчинити
щось погане, гідне осуду; зробити що-небудь не так,
як слід. — Вже донесли! Хто ж це так постарався?
(Олесь Донченко, V, 1957, 555).
2. за кого — що, рідко чим, діал. Виявити піклування, поклопотатися про кого-, що-небудь. Іван Федорович заплакав. — Що ж мені робити у світоньку божому? Я ж тебе, сину, вчив, я ж тебе до ума доводив, у люди вивів.., невже ти тепер не постараєшся за мене? (Панас Мирний, I, 1954, 159); Мати постаралася наїдками: вона зготувала юшку з куркою і рижом (Панас Мирний, IV, 1955, 144).