в означеннях
Тлумачення, значення слова «поставати»:

ПОСТАВАТИ 1, ає, недок., ПОСТАТИ, ане, док.

1. Зароджуючись, ставати дійсним, існуючим; утворюватися з чого-небудь; виникати. Коли б усі речі з нічого могли поставати, Жодного часу не треба було б їм тоді для зростання (Микола Зеров, Вибр., 1966, 128); За днями дні летіли і минали; Пристарилось і те, що змолоду цвіло; Багато деяких пісень переспівали; Постало те, чого і не було (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 143); Геологи.. намагаються довести, що Кримські гори постали поволі, протягом кількох геологічних періодів (Остап Вишня, I, 1956, 168);
//  З'являтися. Святий завіт, одвіку божий, Занапастили, все в крові... Коли ж постане месник можий [можний] На ті злочинства світові? (Павло Грабовський, I, 1959, 71); Після шторму над закрижанілим морем постали тисячі снігових застругів (Микола Трублаїні, I, 1955, 231);
//  Ставати збудованим, відбудовуватися після руйнування. Меліоративні роботи на схід від містечка осушували болота, а вслід за ними поставали нові, залізобетонні будиночки (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 504); Так минали віки, й ці городи то падали в прах, то знову виростали, руйнувались і знову поставали (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 130); Центр гігантського будівництва перемістився туди, де має постати одна із великих будов комунізму (Радянська Україна, 30.VII 1952, 2);  * Образно. І постане на згарищах, на руїнах, на кладовищах, на политій кров'ю благородній землі нова наша Україна, ще прекрасніша, ще дорожча, на радість усьому світові. І світ ніколи не забуде нас [радянських воїнів] (Олександр Довженко, III, 1960, 48);
//  Організовуватися, створюватися. Враз утворився на селі комітет — навкруги тоді комітети постали (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 23); На колишній убогій, пограбованій поміщиками землі, мов у казці, з нічого, постав вугільний басейн! (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 30);
//  З'являтися в голові, серці (про думки, почуття і т. ін.). З новою силою постає у Шевченка прагнення вирватися на волю (Слово про Кобзаря, 1961, 104); Він не боявся смерті, і ся думка, що ось перун може вдарити в оборіг і вбити його, якось не постала в його голові (Іван Франко, IV, 1950, 337); Постала туга, сном важким приспана, Постала велетом і досягла до хмар (Леся Українка, 1, 1951, 165).
 Поставати (постати) з руїн — відбудовуватися після зруйнування; відновлюватися після занепаду. Нова економічна політика, розроблена Леніним, влила в економіку країни могутній живий струмінь. Поступово поставала з руїн промисловість — донецькі шахти, азербайджанські нафтові промисли (Наука і життя, 4, 1970, 31); Силами ентузіастів-запоріжбудівців постала з руїн теплоелектроцентраль (Остап Вишня, I, 1956, 328).

2. Зароджуватися, брати початок, походити від чого-небудь. Абсолютна рента постає внаслідок приватної власності на землю (Ленін, 16, 1971, 259); Часом важко і розрізнити, де байка постала з народного джерела, а де, навпаки, сам байкар став таким джерелом (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 46); Ні! я покорити її не здолаю, ту пісню безумну, що з туги постала (Леся Українка, I, 1951, 193);
//  Виникати внаслідок яких-небудь причин, збігу відповідних умов, обставин і т. ін. Перейти льодовий потік по шию у воді і по гострих камінцях — трохи нагадує труднощі, які постають у командира під час виконання плану (Юрій Яновський, II, 1958, 254); Бувають війни і війни. Треба розібратись, з яких історичних умов дана війна постала, які класи її ведуть, в ім'я чого (Ленін, 32, 1973, 77);
//  Ставати актуальним, першочерговим, набувати в певних умовах дуже великого значення. В. І. Ленін підкреслював, що ні одна з галузей науки не вичерпала себе, що перед кожною з них, зокрема перед історією, постають дедалі нові завдання в справі розкриття законів розвитку природи і суспільства (Український історичний журнал, 2, 1960, 19); Проблема поповнення армії людьми постала перед Врангелем ще гостріше (Олесь Гончар, II, 1959, 331). Постає (поставало) питання, перев. у знач. встдвн. сл. — виникає (виникало) питання. Чи ж є у соціалістичної держави хоча б один мотив для розвязування агресивної війни?.. Навіщо ж нам, постає питання, війна? (Вітчизна, 5, 1956, 7); Подряпавши тіло, видерлася Сахно на той бік [загорожії.. Тепер поставало питання, як вернутися назад (Юрій Смолич, I, 1958, 90).

3. перев. перед ким — чим. Ставати видним, доступним зорові; відкриватися, показуватися. В рожевому ранковому диму Нове бетонне місто постає (Ігор Муратов, Ідуть.., 1951, 158); Пеньки моїх кленів обросли травою, яблуні здичавіли, важка картина постала перед моїми очима (Юрій Яновський, V, 1959, 143);
//  перев. у сполуч. із сл. в уяві, в пам'яті і т. ін. З'являтися в уяві; привиджуватися, пригадуватися. Картина постає: зібравсь гурточок. Провадить речі, і співа, й гука (Леся Українка, I, 1951, 32); Події минулих літ в уяві Михася поставали, як живі (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 238); Щось укололо сотника, коли в думці постав Радзівілл і зустріч з ним у воротях Костянтинова (Іван Ле, Наливайко, 1957, 75); Він бачив її востаннє, коли дівчині було років шістнадцять-сімнадцять. У пам'яті постало рожеве личко, ласкава, як подарунок, усмішка (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 196).

4. перев. яким, перен. Виявляти певні риси, властивості, відкриватися, з'являтися в новій якості і т. ін. В своїх наукових працях Франка постає перед нами як визначний вчений, філософ, суспільствознавець (Наука і життя, 8, 1956, 8); Якоюсь ніби іншою постала Понна перед ним на сцені нардому, теплішою, задушевнішою (Олесь Гончар, II, 1959, 244);
//  Діставати певне образне втілення в художньому творі. З рядків геніальних майстрів слова поставала велич волелюбного народу, багатство притаманних йому творчих сил, героїзм (Ярослав Гримайло, Кавалер.., 1955, 145); В повісті Я. Качури образові Хмельницького відведено небагато місця, але він постає саме як мудрий і далекоглядний керівник народних мас (Історія української літератури, II, 1956, 205).

5. Відбуватися, наставати (про зміну стану, пору і т. ін.). Де пройде сила наша — пречудові в житті людини зміни постають (Павло Тичина, Зростай.., 1960, 21); Ми не помічаємо, як закотився десь за дерева і гори місяць і постало світання (Леонід Смілянський, Сад, 1952, 65); Постало коротке мовчання. Обидва юнаки допитливо позирали один на одного (Олесь Донченко, Шахта.., 1949, 103).

6. Підноситися над чим-небудь; височіти. Несеш, як пісню, почуття своє, Проходячи повільно під склепінням, Де Спаська вежа рвучко постає Шпилів і стріл завихреним стримінням (Микола Бажан, Роки, 1957, 225); Стрімчаста скеля постала над кручею, як вічний вартовий (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 266).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 361.

Коментарі (0)

ПОСТАВАТИ 2, аємо, аєте і діал. ПОСТАТИ, анемо, анете, док.

1. Стати; стоячи, розміститися де-небудь (про всіх або багатьох). За богами — панства, панства В серебрі та златі! Мов кабани годовані — Пикаті, пузаті! .. І всі уряд поставали (Тарас Шевченко, I, 1963, 244); Усі високі гості висипали на ґанок, поставали на сходах (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 64); Поставали [дівчата] на мості голівка до голівки, як на папері змальовані, придивляються (Степан Васильченко, I, 1959, 231); Постали всі кругом (Словник Грінченка);
//  у сполуч. з деякими присл. Прибрати позу, вказану прислівником (про всіх або багатьох). Немов якийсь цілющий струм перебіг по втомлених обличчях. Поранені підвелися, поставали навколішки (Олесь Гончар, III, 1959, 368).
 Поставати на роботу (на службу) — те саме, що Стати на роботу (на службу) (про багатьох) (див. ставати). Наїхало повно німкень, які поставали на службу до залізничного управління (Юрій Яновський, II, 1954, 22).

2. Перестати йти, рухатися, працювати; зупинитися (про всіх або багатьох). Бачать [діти], що Мушка і два хлопчики на щось дивляться — та й собі поставали (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 470); Надбіг «оконом» Качковський з криком: — Ну, чого поставали? (Леся Українка, III, 1952, 665); Галасуючи, побігли всі [селяни] слідком за коноводами. А ті вскочили знов у ту яму і постали нерухомо, щоб хоч передихнути (Борис Грінченко, II, 1963, 296).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 362.

Коментарі (0)

ПОСТАВАТИ 3, аємо, аєте і діал. ПОСТАТИ, анемо, анете, док. Стати, зробитися кимсь або якимсь (про всіх або багатьох). — Мої дві близькі сусідки й товаришки поставали вчительками в сільських школах (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 83); — Мовчав би вже, безстиднику, сам ніколи лоба не перехрестить, а інших на глузи бере. Всі ви тепер добрі. Грамотіями поставали, все знаєте, з клубу не вилазите (Михайло Стельмах, II, 1962, 392);
//  Перетворитися, обернутися на кого-, що-небудь. — Ходім, сестро, лугами Та постанем квітками (Павло Чубинський, V, 1874, 919); Одного разу поїхав батько у ліс по дрова, а мати лишилася вдома з хлопцями — та за щось так розсердилася на них, що.. з гніву сказала, щоб вони гайворонами поставали (Українські народні казки, 1951, 159).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 362.

Коментарі (0)