ПОСТАВЕ́ЦЬ, вця, чол., заст.
1. Рід ковша для
зачерпування пива, меду, квасу і т. ін. Ґуля Максим, гуля
батько,.. Горілку, мед не чаркою — Поставцем черкас
(Тарас Шевченко, I, 1963, 98); Від себе відштовхнув гонець По
вінця повний поставець: — Ні, я не буду з вами пить
(Микола Бажан, Роки, 1957, 233);
// Дзбан для квасу.
2. Мисник. Онися все повертала очі на мальований поставець коло порога, неначе вона вперше його бачила (Нечуй-Левицький, III, 1956, 18); Дістала [Ольгаї з поставця під кіотом пляшку вина, налила в склянку й хильцем випила (Іван Микитенко, I, 1957, 304).
3. Невеличкий столик. Кельнер розкладав на
поставці принесені з ресторану тарілки, полумиски, ножі,
ложки й виделки (Іван Франко, VI, 1951, 204); У XVIII ст.
стільці, крісла, канапки, поставці, дзеркала, клавікорди та
інші види меблів у феодально-старшинському побуті були
вже досить широко розповсюджені (Народна творчість та етнографія,
2, 1957, 79);
// церк. Столик з похилим верхом для
образів або євангелія. Біля криласа [у церкві] стояло кілька
поставців, на яких лежали ікони (Іван Микитенко, II, 1957, 451).