в означеннях
Тлумачення, значення слова «постійний»:

ПОСТІ́ЙНИЙ, а, е.

1. Який триває ввесь час, не припиняючись і не перериваючись; безперервний, безупинний. І почалась від того дня Поміж громадоні і паном Глуха, постійная війна (Іван Франко, X, 1954, 282); Дорош наказав.. тримати під постійним обстрілом переправу німців (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 311); Молекули кожного тіла перебувають у постійному русі (Фізика, II, 1957, 17); Постійне піклування партії про розвиток науки, літератури, мистецтва забезпечило розквіт радянської культури, національної формою, соціалістичної змістом (П'ятдесят років КПРС, 1953, 25); Постійне, невгавне шарудіння отих ламаних стеблин оберталося на монотонний свист (Юрій Смолич, I, 1958, 45);
//  Завжди наявний, який повсякчас супроводжує кого-, що-небудь; обов'язковий, неодмінний. Писатиму не щомісяця, а може, на два місяці раз, бо воно і втомно було б, та й журнал той не має постійної рубрики критичної (Леся Українка, V, 1956, 416); Постійною складовою частиною повітря є вуглекислота (Наука і життя, 2, 1957, 19);
//  Який раз у раз настає, відбувається, виявляється тощо. Уся епоха кріпосного права так само сповнена постійних повстань селян (Ленін, 39, 1973, 71); Всі відносини власності зазнавали постійної історичної заміни, постійних історичних змін (Маніфест комуністичної партії, 1963, 43);
//  Який не проходить, не покидає кого-небудь (про стан, почуття і т. ін.). А що воно — життя селянське? Вічна, до темені в голові, праця, одвічне приниження,.. постійний страх за свою нивку і перед суховієм, і перед градом, і перед холодом, і навіть перед самим сонцем (Михайло Стельмах, I, 1962, 422).

2. Який не змінюється, зберігає свій склад, розмір, однакову форму, величину тощо; сталий, незмінний. З мужиками тримається [отець Вікептій] як з рівнею, тільки не вміє за треби і таїнства правити постійну ціну (Михайло Стельмах, I, 1962, 266); Роль води в живому організмі винятково велика: вона необхідна для підтримання його постійного складу (Наука і життя, 8, 1959, 25);
//  Завжди той самий; звичайний, звичний. Він сидів за столом, на покуті, на своєму постійному місці, як бувало завжди, коли розв'язувались важливі сімейні справи (Олекса Гуреїв, Новели, 1951, 93);
//  Який протягом тривалого часу не змінює місця роботи або проживання, посади, заняття тощо. Деякі [листи] походили від його постійних, уже випробуваних співробітників (Іван Франко, VI, 1951, 252); За кожною лапкою закріплено постійних механізаторів, які.. разом з ланкою відповідають за врожай (Хлібороб України, 2, 1968, 19); Постійні мешканці будинку.
Постійна армія; Постійні війська — те саме, що Кадрова армія (див. кадровий); Постійна величина, мат. — величина, яка в даному конкретному дослідженні зберігає незмінне значення. Маса цих життєвих засобів, незважаючи на можливі зміни їх форми, для даної епохи і даного суспільства дана і тому повинна вважатися за величину постійну (Карл Маркс, Капітал, т. I, кн. I, 1952, 517); Постійний епітет, літ. — стале художнє означення, що у фольклорних творах, а часом і в художній літературі часто супроводжує яке-небудь слово, поняття, напр.: поле чисте, кінь вороненький і т. ін. Постійні епітети не є винятковою приналежністю українських дум. Вони властиві і билинам та іншим епічним творам східних слов'ян (Максим Рильський, IX, 1962, 228); Постійний капітал, ек. — частина капіталу, що існує у формі вартості засобів виробництва (будинки, споруди, машини, паливо, сировина і т. ін.) і в процесі виробництва не змінює своєї величини. Продукти, які заміщують постійний капітал, мають обмінятися кінець кінцем на засоби виробництва і мають бути використані як капітал для нового виробництва (Ленін, 4, 1969, 69); Постійний наголос, лінгв. — наголос, що не змінює місця в межах слова, виділяючи завжди однаковий за порядком склад. У польській мові з її постійним наголосом дуже важко.. дати послідовну передачу російського, українського чи білоруського силабо-тонічного вірша (Максим Рильський, IX, 1962, 75); Постійний струм, ел. — електричний струм, величина і напрям якою не змінюються з часом. Якщо в замкненому електричному колі різниця потенціалів двох будь-яких точок провідника не змінюється, то струм, який тече по цьому колу, є постійним струмом (Курс фізики, III, 1956, 50); Під час вечері Мишуня налаштовував радіоприймача, який живився постійним струмом від батареї (Юрій Яновський, II, 1954, 139).

3. Призначений для тривалого користування, розрахований на довгий час, термін; не тимчасовий. Доки в плавнях точились бої, понтонери вже лагодили постійний міст (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 602);
//  Який діє, працює стабільно, завжди. Окружний, міський, районний комітет має позаштатних інструкторів, створює постійні або тимчасові комісії в різних питаннях партійної роботи (Статут КПРС, 1971, 43); Постійна виставка;
//  техн. Який не підлягає заміні, який не можна зняти й замінити іншим. Стоякові опори поділяються на постійні і знімні. Постійні стояки встановлюють лише в тих випадках, коли через отвір греблі лід не проходить (Довідник сільського будівельника, 1950, 78).

4. перев. у чому. Який завжди зберігає вірність чому-небудь (легшим поглядам, думкам, уподобанням тощо).  * Образно. Жіноче серце! ..Чого бажаєш? В чім змінне ти, і в чім постійне? Мов! (Іван Франко, X, 1954, 141);
//  Який протягом тривалого часу незмінно залишається ким-небудь. Не менше також треба було вважати [Целі] на окремі полички постійних абонентів (Іван Франко, II, 1950, 313); Були вже в Арсена й постійні слухачі (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 85); Постійний пацієнт; Постійний замовник.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 375.

Коментарі (0)