ПОСТІ́ЙНИЙ, а, е.
1. Який триває ввесь час, не
припиняючись і не перериваючись; безперервний,
безупинний. І почалась від того дня Поміж громадоні і паном
Глуха, постійная війна (Іван Франко, X, 1954, 282); Дорош
наказав.. тримати під постійним обстрілом переправу
німців (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 311); Молекули кожного тіла
перебувають у постійному русі (Фізика, II, 1957, 17);
Постійне піклування партії про розвиток науки,
літератури, мистецтва забезпечило розквіт
радянської культури, національної формою, соціалістичної
змістом (П'ятдесят років КПРС, 1953, 25);
Постійне, невгавне шарудіння отих ламаних стеблин
оберталося на монотонний свист (Юрій Смолич, I, 1958, 45);
// Завжди наявний, який повсякчас супроводжує
кого-, що-небудь; обов'язковий, неодмінний.
Писатиму не щомісяця, а може, на два місяці раз, бо воно
і втомно було б, та й журнал той не має
постійної рубрики критичної (Леся Українка, V, 1956, 416);
Постійною складовою частиною повітря є вуглекислота
(Наука і життя, 2, 1957, 19);
// Який раз у раз настає,
відбувається, виявляється тощо. Уся епоха кріпосного права так
само сповнена постійних повстань селян (Ленін, 39,
1973, 71); Всі відносини власності зазнавали постійної
історичної заміни, постійних історичних змін (Маніфест комуністичної партії, 1963, 43);
// Який не проходить, не покидає
кого-небудь (про стан, почуття і т. ін.). А що воно —
життя селянське? Вічна, до темені в голові, праця,
одвічне приниження,.. постійний страх за свою нивку
і перед суховієм, і перед градом, і перед холодом, і
навіть перед самим сонцем (Михайло Стельмах, I, 1962,
422).
2. Який не змінюється, зберігає свій склад, розмір,
однакову форму, величину тощо; сталий, незмінний.
З мужиками тримається [отець Вікептій] як з рівнею,
тільки не вміє за треби і таїнства правити постійну
ціну (Михайло Стельмах, I, 1962, 266); Роль води в живому
організмі винятково велика: вона необхідна для підтримання
його постійного складу (Наука і життя, 8, 1959, 25);
// Завжди
той самий; звичайний, звичний. Він сидів за столом,
на покуті, на своєму постійному місці, як бувало
завжди, коли розв'язувались важливі сімейні справи (Олекса Гуреїв,
Новели, 1951, 93);
// Який протягом тривалого часу не
змінює місця роботи або проживання, посади, заняття
тощо. Деякі [листи] походили від його постійних, уже
випробуваних співробітників (Іван Франко, VI, 1951, 252);
За кожною лапкою закріплено постійних механізаторів,
які.. разом з ланкою відповідають за врожай (Хлібороб України, 2, 1968, 19); Постійні мешканці будинку.
▲ Постійна армія; Постійні війська — те саме, що
Кадрова армія (див. кадровий); Постійна величина,
мат. — величина, яка в даному конкретному
дослідженні зберігає незмінне значення. Маса цих життєвих
засобів, незважаючи на можливі зміни їх форми, для
даної епохи і даного суспільства дана і тому повинна
вважатися за величину постійну (Карл Маркс, Капітал, т. I,
кн. I, 1952, 517); Постійний епітет, літ. — стале
художнє означення, що у фольклорних творах, а часом і в
художній літературі часто супроводжує яке-небудь
слово, поняття, напр.: поле чисте, кінь
вороненький і т. ін. Постійні епітети не є
винятковою приналежністю українських дум. Вони
властиві і билинам та іншим епічним творам східних
слов'ян (Максим Рильський, IX, 1962, 228); Постійний
капітал, ек. — частина капіталу, що існує у формі вартості
засобів виробництва (будинки, споруди, машини,
паливо, сировина і т. ін.) і в процесі виробництва не
змінює своєї величини. Продукти, які заміщують
постійний капітал, мають обмінятися кінець кінцем на
засоби виробництва і мають бути використані
як капітал для нового виробництва (Ленін, 4, 1969,
69); Постійний наголос, лінгв. — наголос, що не змінює
місця в межах слова, виділяючи завжди однаковий за
порядком склад. У польській мові з її постійним
наголосом дуже важко.. дати послідовну передачу російського,
українського чи білоруського силабо-тонічного вірша
(Максим Рильський, IX, 1962, 75); Постійний струм, ел. —
електричний струм, величина і напрям якою не змінюються
з часом. Якщо в замкненому електричному колі різниця
потенціалів двох будь-яких точок провідника не
змінюється, то струм, який тече по цьому колу, є постійним
струмом (Курс фізики, III, 1956, 50); Під час вечері
Мишуня налаштовував радіоприймача, який живився
постійним струмом від батареї (Юрій Яновський, II, 1954, 139).
3. Признач. для тривалого користування,
розрахований на довгий час, термін; не тимчасовий. Доки в
плавнях точились бої, понтонери вже лагодили
постійний міст (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 602);
// Який діє,
працює стабільно, завжди. Окружний, міський,
районний комітет має позаштатних інструкторів, створює
постійні або тимчасові комісії в різних питаннях
партійної роботи (Статут КПРС, 1971, 43); Постійна
виставка;
// техн. Який не підлягає заміні, який не
можна зняти й замінити іншим. Стоякові опори поділяються
на постійні і знімні. Постійні стояки встановлюють
лише в тих випадках, коли через отвір греблі лід не
проходить (Довідник сільського будівельника, 1950, 78).
4. перев. у чому. Який завжди зберігає вірність
чому-небудь (легшим поглядам, думкам, уподобанням тощо).
* Образно. Жіноче серце! ..Чого бажаєш? В чім змінне
ти, і в чім постійне? Мов! (Іван Франко, X, 1954, 141);
// Який
протягом тривалого часу незмінно залишається
ким-небудь. Не менше також треба було вважати [Целі]
на окремі полички постійних абонентів (Іван Франко, II, 1950,
313); Були вже в Арсена й постійні слухачі (Любомир Дмитерко,
Розлука, 1957, 85); Постійний пацієнт; Постійний
замовник.