ПОСТІ́ЛКА, и, жін. Вузький довгий килим або шматок ряднини, що його звичайно стелять на підлогу. Там [у наметі] не було дорогих килимів, підлогу встеляли звичайні постілки (Наука і життя, 6, 1970, 45); Прямо від дверей до стелажів пролягла килимова постілка (Радянська Україна, 1.IV 1959, 2); Над Коржовою хатою дим трохи світліший, але теж густий: Юрко ще з весни наносив постілкою соснових шпильок (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 15).