ПОСТУПАТИ, аю, аєш, недок., ПОСТУПИТИ, ступлю, ступиш; мн. поступлять; док.
1. неперех., заст.
Іти, ступати. Сіла панночка зачісуватись.. І така [Устина],
і онака, і геть-пріч пішла, і знов сюди поступай;
і пхати мене, і наскакувати на мене, — аж я злякалась!
(Марко Вовчок, I, 1955, 109); Біжать, поступаючи злегка,
Газелі стрункі, сторожкі (Леся Українка, IV, 1954, 81);
Ніколи ще не танцював Василь з такою насолодою й
радістю. Заклавши праву руку за голову, а лівою
взявшись у боки, здавалось, не поступав — линув над селом
(Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 56); На другий день женуть
наші пастухи худобу на пасовисько, а там панські
слуги: «Марш відси, се панське пасовисько, не смій і ногою
поступити сюди!» (Іван Франко, II, 1950, 49); — Саво! —
крикнула [Марійка] голосно й бистро, пригадавши собі
хлопця. — Саво, де ти? — І, відчинивши петерпливим рухом
двері, поступила кілька кроків за поріг і кликнула в
темряву за хлопцем (Ольга Кобилянська, II, 1956, 38);
// перев. док.
Зайняти певне місце, стати де-небудь. Ми поступили
так, щоб тіні [нашої] з-за берези не було видно (Ганна Барвінок,
Опов.., 1902, 79);
// перев. док. Зайти, заїхати до
кого-небудь, кудись; завітати. О. Василь, Ідучи до Бистреця,
умисне поступив до пушкарського отамана Гордіюка.
Скаржився (Гнат Хоткевич, II, 1966, 76);
// перен. Наставати
(про час, вік і т. ін.). — Чи третій, чи другий тиждень
буде, як умерла, куме? — спитався Максим у Яреми.
— Еге, здається, третій поступає, як Мокрина
вмерла, еге, так, третій, — нескоро промимрив той (Грицько Григоренко,
Вибр., 1959, 37).
2. неперех., перен., заст. Досягати вищого ступеня,
рівня в процесі розвитку; розвиватися. [Панько:]
Поступає світ, нема що казати, тілько не все до доброго
(Іван Франко, IX, 1952, 342); Та сама містина, тільки весна
далі поступила (Леся Українка, III, 1952, 193);
//
Посуватися вперед (про справу, роботу і т. ін.). Його
тішив тепер зріст того діла, і, бачачи день у день,
як поступала будова широкого комплексу косарень,
стаєнь та магазинів за містом,.. він радувався (Іван Франко,
VIII, 1952, 386);
// Досягати певних успіхів у
чому-небудь. Вправді «а баба галамага» він вивчив докладно
напам'ять.. Ллє далі поза те слово Гриць у науці не
поступив (Іван Франко, II, 1950, 59).
3. неперех., розм., рідко. Влаштовуватися на роботу.
[Степан:] Так, іду на державну службу: Минулої
неділі домовився.. У кінну міліцію поступаю (Олександр Корнійчук,
11, 1955, 116); Кирилик поступив у суд на службу і став
зразу з Кирила, Кирилика Кирилом Івановичем (Панас Мирний,
I, 1954, 155); Поступила [Лліна] теж на завод, не мавши
ще й п'ятнадцяти років, і самовіддано працювала до
кінця війни (Юрій Яновський. II, 1954, 88);
// Ставати членом
якої-небудь організації, товариства і т. ін.; вступати
до складу кого-, чого-небудь. [Сестра Мархва:]
А я як у черниці поступала? Хіба я охотою йшла?
Батько віддали (Панас Мирний, V, 1955, 66); Літом я робила
в полі, а як всніжилось тіль-тіль, я товаришок питала,
поступала ув артіль (Павло Тичина, I, 1957, 169);
// Вступати до
навчального закладу. Улас задумав поступати в
Харківський університет (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 49); Паташа
поступила в гімназію, але туди не ходить (Леся Українка,
V, 1956, 286).
4. неперех., розм., рідко. Діяти певним чином;
чинити. [Мусій:] Як по закону поступати, То слід її
арештувати (Марко Кропивницький, II, 1958, 89); Отець Річинський
переконав себе, що при вирішенні цього питання не має
права поступати легковажно (Ірина Вільде, Сестри.., 1958,
20); — Не хочу себе виправдувати; може бути, що я
провинилася, але я тоді жила в таких обставинах,
що годі мені било інакше поступити (Лесь Мартович, Тв., 1954,
448);
// з ким. Обходитися певним чином з ким-небудь.
[Мартин:] Ні, пане майстер, — перепрошаю, що
вмішаюся в вашу розмову, — ви не зовсім справедливо
поступили з сином (Іван Франко, IX, 1952, 369).
5. неперех., розм., рідко. Те саме, що надходити 3.
Фельдшер налагодив переливання крові.. Кров поступала
до тіла по краплі, даючи йому силу життя (Василь Кучер,
Голод, 1961, 431); Пятницький, межи іншим, писав,
що він прохав контору друкувати II том, не гаючись,
як тільки поступить од Вас перше оповідання (Михайло Коцюбинський,
III, 1956, 379);
// безос. Минула ніч, настав уже день,
а ніякого розпорядження ні від кого не поступало (Петро Панч,
На калиновім мості, 1965, 72).
6. перех., розм., заст. Те саме, що поступатися 1. На чуже очей не поривай. Своє поступи, а чужого не займай (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 430); Давав за вола Дорошеві сорок карбованців, так не хоче: поступім йому ще зо два (Словник Грінченка).