ПОСТУПАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ПОСТУПИТИСЯ, ступлюся, ступишся; мн. поступляться; док.
1. перев. кому чим. Добровільно відмовлятися від
чого-небудь на користь іншого або заради чогось; віддавати
кому-небудь щось. Чи мені ж та поступатись полем
тобі й морем? (Словник Грінченка); Хоч як домагався староста,
але батько Семенів не поступався йому своїм клином,
не зважаючи ні на які вигідні пропозиції (Леонід Смілянський,
Зустрічі, 1936, 30); Ти завжди твердив: людина мусить
поступатися особистим щастям (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 195);
— Я прошу вашої милості, щоб ви поступились юбкою,
ще й двома сорочками, — сказала Паляничиха (Нечуй-Левицький,
II, 1956, 48); З людьми він такий, — швидше своїм
поступиться, ніж у другого посяде (Панас Мирний, III, 1954,
19);
// перев. док., розм. Продаючи що-небудь,
зменшити, знизити ціну. — А скільки б же Вовк та Кравченко
дали за оренду [ставка та городу]? — Не знаю, паночку,
скільки. Та таким хазяїнам, коли яким і рублем
поступитися, — то не будете каятися (Панас Мирний, III, 1954,
311); Баша уперто торгувався з Сафаром. Сафар
поступився ще на тисячу (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 219); — Я
поставив одну ціну — і не поступлюся. У гешефті Суліман
— твердий оріх (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 403).
Поступатися (поступитися) місцем: а) вставати або
посуватися, звільняючи місце для кого-небудь. На моє
привітання вони відповіли в один голос і посунулися,
поступаючись місцем на колоді край дверей (Михайло Коцюбинський,
1, 1955, 178); Один із тих, що сиділи попереду, —
одутлуватий, похмурий, з мішками під очима, —
поступився Вутаньці місцем (Олесь Гончар, II, 1959, 177); б) (перев.
кому, чому, рідше перед ким — чим) замінюватися,
заступатися ким-, чим-небудь. Чув [Йон], що в його
серці тане завзятість, поступаючись місцем згоді зі
своєю долею... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 251); Ранок швидко
поступався місцем безконечно довгому вечору, а той вів за
собою ще довшу, глуху, безвідрадну осінню ніч
(Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 387); В результаті
колективізації одноосібних селянських господарств і широкого
розвитку радгоспів дрібнотоварний та капіталістичний
уклади на селі поступилися місцем соціалістичному
(Хлібороб України, 4, 1970, 3); Поступатися (поступитися)
своїм правом (своїми правами) на що і без додатка —
добровільно відмовлятися від того, що мак належати
комусь за законом, на користь когось іншого. Я так і
знав, вельмишановний добродію, Цезарю
Олександровичу, що Ви не з тих, щоб не поступитися своїм правом,
коли річ іде про діло громадське (Панас Мирний, V, 1955,
375); Директор школи, мовби оглушений голосом сусіда,
принишк, добровільно поступився відставникові своїми
правами (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 143).
2. перев. кому, чому і без додатка. Переставати
сперечатися з кимсь, заперечувати комусь; підкорятися,
іти на поступки кому-небудь. [Храпко:] Як він
тебе не слуха — поступайся йому, а до мого права —
немає нікому діла! (Панас Мирний, V, 1955, 197); Щоправда,
Женя й раніше не чула, щоб мама коли-небудь перечила
батькові. Завжди поступалася (Ігор Муратов, Свіже повітря..,
1962, 11); Плачинда косо, довгим поглядом вивчав
парубка, з жалем визначає, що, поступившись раз, уже
загубив частку своєї влади над ним (Михайло Стельмах, Хліб..,
1959, 114); — Ох і вредний же ти став, — воркотіла
Катря. — Не можеш старшим і поступитися (Василь Кучер,
Трудна любов, 1960, 518); * Образно. Всі, всенький народ
вірить у те, що поступиться природа перед розумом
людським, перед людською енергією... (Остап Вишня, I, 1956,
396);
// перев. без додатка. Відмовлятися від своїх
планів, намірів або поглядів, переконань і т. ін. на
догоду кому-небудь. Засланий поляками за
патріотизм в далекий мазурський край.., він не втратив енергії,
не поступився в своїх пересвідченнях (Нечуй-Левицький, II, 1956,
399);
// Під тиском кого-, чого-небудь припиняти свою
боротьбу, діяльність тощо, відмовлятися від своїх
вимог, прав і т. ін. Пролетаріат ніде ще в світі і ні разу
не випускав з рук зброї, коли починалася серйозна
боротьба, ні разу ще не поступався перед проклятою
спадщиною гніту і експлуатації без того, щоб помірятися
силами з ворогом (Ленін, 11, 1970, 231); Півроку понад
півмільйонна армія [страйкарів] боролась за свої права,
не поступаючись ні перед якими провокаціями і
погрозами (Яків Баш, На.. дорозі, 1967, 122); — Отже, — я
гадаю, — казав він далі, — що треба нам трохи
поступитися, але не в тому, що вони [підмайстри] вимагають
(Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 212);
// рідко.
Піддаватися дії чого-небудь. При обмацуванні кінцями пальців
потиличної і задньої частини тім'яних кісток [дитини]
виникає відчування пергаменту або тонкого аркуша
картону, що поступається тисненню пальців (Хвороби дитячого віку, 1955, 124).
3. кому, чому, перед ким — чим, перев. із запереч.
не. Виявлятися гіршим у якомусь відношенні
порівняно з ким-, чим-небудь; не витримувати
порівняння з кимсь, чимсь. Спритний був драгун і вправно
орудував шаблею, але й козак нічим не поступався перед
ним (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 323); Устина дочці
не поступалася. На голові в неї високо викладена коса та
закріплена приколками з оздобами (Степан Чорнобривець, Потік..,
1956, 25); Якщо в минулому Польща в розвитку
промисловості дуже поступалася таким країнам, як Франція
і Італія, то тепер промислової продукції вона виробляє
більше, ніж Італія, і стоїть на одному рівні з Францією
(Економічна географія зарубіжних країн, 1956, 13); Наші Карпати..
з альпійськими лугами не поступляться красою перед
швейцарськими Альпами (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 83);
Дарма що дівка, а перед парубком не поступиться
(Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 27).
Поступатися (поступитися) першістю
(першенством) — втрачати першість, переставати бути
найкращим, першим у чому-небудь. Остапова бригада крок
за кроком наздоганяла Мартинову, потім випередила і
вже не поступалася першістю (Микола Ю. Тарновський, Незр.
горизонт, 1962, 132); І ось тепер він має поступитися
першістю (Олесь Гончар, I, 1954, 343); У другій половині
XII ст. ..Київське князівство змушене було поступитися
першенством перед іншими, більш сильними
князівствами (Історія УРСР, I, 1953, 89).
4. заст. Іти, ступати. Вів покіс Пилип Желюк.
Високий і від того трохи сутулуватий, він, здавалось, не
косив, а грався.. Окине поглядом через плече —
поступаються слідом ще чотирнадцять косарів (Радянська Україна,
10.I 1961, 2);
// тільки док., перев. у сполуч. із сл.
з місця. Зрушити з місця, ступити крок. [Тетяна:]
Я боюся і з місця поступитися (Іван Котляревський, II, 1953,
59); Оксана все ще стояла, немов прикута до землі.
Боялась поступитися (Яків Качура, Вибр., 1947, 274);
// перен.
Посуватися вперед (про справу, роботу і т. ін.).
Поступніш на товстому вишивати: нитки товсті, то
поступається скоріш (Словник Грінченка).
5. заст. Відходити, відступати (назад або вбік).
Хто не йде вперед, той поступається назад! (Панас Мирний,
III, 1954, 259); Каленик Романович поступається від
ковадла, біля очей у нього збирається безліч зморщок
(Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 6); Микита злякався й
поступився назад (Любов Яновська, I, 1959, 505); Він просив
поступитися трохи і пропустити акторів до театру
(Юрій Смолич, Театр.., 1940, 32); [Івга:] Поступись!
Чого вирячилася!? (Іван І. Волошин, Зол. артезіани, 1949, 79).
Не поступитися [нікому] [ні] на крок — ні в чому не
піддатися, не зробити ані найменшої поступки нікому.
Люди наші кріпкі і високі, як дуби. Не поступляться
нікому на крок, дуже горді та благородні (Юрій Яновський,
I, 1954, 75).
6. діал. Підходити до кого-, чого-небудь. Прочанин поступається ще ближче і вдивляється в чоловіка, не вважаючи на нетерплячі його рухи (Леся Українка, III, 1952, 127).
7. діал. Робити, чинити. Се так вона коверзувала, Енеєві пророкувала, Йому де поступатись як (Іван Котляревський, I, 1952, 157); — Чи велить Микита, чи не велить жінці кохання шукати — те нам без діла, а наше діло тільки порадитись, як нам поступитися (Любов Яновська, I, 1959, 472).