в означеннях
Тлумачення, значення слова «поступок»:

ПОСТУ́ПОК, пку, чол., розм., рідко.

1. Те саме, що учинок. Поступки ваші всі не божі; Ви на сутяжників похожі І раді мордовать [мордувати] людей (Іван Котляревський, I, 1952, 242); Ти боїшся, коли б я «не пожалувала» про свій поступок. Ти коли-небудь чула, щоб я жалувала про яку-небудь послугу, зроблену комусь із товаришів? (Леся Українка, V, 1956, 314); Він почував гидоту свого поступку (Лесь Мартович, Тв., 1954, 121).

2. перев. мн., діал. Поведінка, поводження. Він зрозумів, що се вже в його власній хаті скоїлася змова проти нього, і якось аж надто виразно бачив тепер і відчував надмірну чемність і солодкість у поступках своєї тещі і жінки (Осип Маковей, Вибр., 1954, 282).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 386.

Коментарі (0)