в означеннях
Тлумачення, значення слова «постигати»:

ПОСТИГАТИ, аю, аєш, недок., ПОСТИГНУТИ і ПОСТИГТИ, гну, гнеш, док., розм.

1. Ставати стиглим; достигати, дозрівати. Вітер повіває, жито постигав (Словник Грінченка);
//  діал. Ставати готовим для споживання (про страви). Тут хліб постиг, виймаю, а в другій діжі вистиг, — саджаю, а третя вже напоготові рушає (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 242); А тим часом у дбайливої господині-паніматки вже й обід постиг (Нечуй-Левицький, I, 1956, 138).

2. перев. док. Те саме, що устигати. Джури молоді ледве постигали за своїм гетьманом (Іван Ле, Україна, 1940, 190); Вийде [Павлютиха] і йде було не хапаючись, а постигне саме впору (Марко Вовчок, VI, 1956, 221); — Куди біжиш? Постигнеш... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 34);
//  Вчасно робити що-небудь. Вони [видавці] самі знайдуть перекладача з коректури, аби постигнути помістити [оповідання] в першій книжці (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 416); — Роблять люди, і ти робитимеш.. А в інститути і на другий рік постигнете, — перед вами ціле життя попереду... (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 219).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 373.

Коментарі (0)