ПОСТИХА́ТИ, ає, аємо, аєте, док.
1. Стихнути, перестати чутися (про звуки, співи, розмови і т. ін.). Постихали співи й жарти У дворі моїм (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 283).
2. Замовкнути (про всіх або багатьох). Постихало птаство серед ночі, навіть круки й галиці [галки] мовчать (Наталя Забіла, У.. світ, 1960, 177).