ПО́СУД, у, чол.
1. збірн. Вироби з глини, скла, металу тощо, які використовують для приготування або подавання їжі, напоїв і т. ін., а також для зберігання харчових продуктів; начиння. Кругом стін на полицях блищав золотий та срібний посуд (Нечуй-Левицький, III, 1956, 302); Стіл застелений килимом. На столі — дорогий посуд, наїдки й напитки (Степан Васильченко, III, 1960, 180).
2. збірн. Порожнисті вироби з скла, признач. для зберігання хімічних речовин, ліків і т. ін. Крізь скляні дверцята шаф.. видно було, що посуду та приладів на полицях не так уже й багато (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 16); Посуд, в якому виготовляли розчини отрутохімікатів, після закінчення роботи слід старанно вимити і повернути для зберігання в отрутосховище (Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 52).
3. рідко. Те саме, що посудина 1. — На водохреща треба піти з чистим глечиком по воду, налити посуд по самі вінця (Михайло Стельмах, II, 1962, 79).