ПОСУ́ТНЬО. Присл. до посутній. — Та воно було ось як: поїздка туди [у Рогань] пройшла нормально.. — Та ти посутніше (Петро Панч, II, 1956, 129).
ПОСУ́ТНЬО. Присл. до посутній. — Та воно було ось як: поїздка туди [у Рогань] пройшла нормально.. — Та ти посутніше (Петро Панч, II, 1956, 129).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 391.