в означеннях
Тлумачення, значення слова «посуворілий»:

ПОСУВО́РІЛИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. мин. ч. до посуворіти.  * Образно. Зберіг [Л. Первомайський] вогонь свого серця, посуворілого в боях, але по-давньому неспокійного, буремного, тривожного й люблячого (Радянське літературознавство, 5, 1968, 52);
//  у знач. прикм. Схвильований, посуворілий, напружено ждав [воєнком], що вона відповість (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 469).

2. у знач. прикм. Який набрав суворого виразу (про очі, обличчя). Катя зупинилась, глянула на його посуворіле, стражденне обличчя (Василь Козаченко, Вибр., 1947, 71).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 389.

Коментарі (0)