в означеннях
Тлумачення, значення слова «посвіжілий»:

ПОСВІЖІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до посвіжіти. «Весна», з насолодою подумав і Черниш, вдихаючи посвіжіле озонисте повітря (Олесь Гончар, III, 1959, 394); Мержинський сміявся. Він був у доброму настрої, посвіжілий — південь повернув йому сили і бадьорість (Микола Олійник, Леся, 1960, 208); Катерина йшла просто на неї.. І обличчя в неї було посвіжіле, відмолоділе (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 256); Гарний хлопець! Лоб високий, батьківський, брови смоляно-чорні, енергійного прочерку; обличчя продовгасте, чисте, з посвіжілим рум'янцем (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 64).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 311.

Коментарі (0)