ПОТЕКТИ, тече, док.
1. Почати текти, литися (про
рідину, струмок і т. ін.). Юхим Перепелиця сміявсь, сміявсь,
аж йому сльози потекли (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 30); І
дебрь-пустиня неполита, Зцілющою водою вмита,
Прокинеться; і потечуть Веселі ріки, а озера Кругом гаями
поростуть, Веселим птаством оживуть (Тарас Шевченко, II, 1963,
325); Микола вхопив кварту й пожбурив нею на шинкаря.
Горілка потекла йому по лиці й по бороді (Нечуй-Левицький,
II, 1956, 260); Не вернеться любов, як молодість, ніколи,
як золотий Діпець назад не потече (Володимир Сосюра, I, 1957, 165);
Було в Уфі. Веселий дощ полився На брук розпечений —
і потекли Струмки вздовж вулиць, обіч тротуарів
(Максим Рильський, I, 1956, 311); Люди зрозуміли, що якщо
вони добре працюватимуть, то щось зароблять, отже,
треба працювати якнайкраще, бо під лежачий камінь
вода не потече (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 131);
// безос. Випив...
так що ж бо?.. Як там кажуть: по бороді потекло, а у
рот не попало (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 8); Шура акуратно
скрутила руками наскрізь промоклу онучу, і з неї
потекло (Олесь Гончар, III, 1959, 216); * Образно. Волосся
потекло хвилястим водоспадом на спину і на плечі (Олександр Копиленко,
Десятикласники, 1938, 62);
// рідко. Почати сипатися
великою масою (про сипкі речовини). Оріть, воли!
Зерно до папа в мішки широкі потече... (Володимир Сосюра, II, 1958,
399);
// Почати висипатися з колосся (про зерно).
[Хоменко:] Пропаде просо! Перестигне і потече,
як вода (Захар Мороз, П'єси, 1959, 143);
// Почати
переміщатися в просторі (про пару, газ), поширюватися в
провіднику (про струм). Хай і прискореним рухом воно
[повітря] потече звідусюди, Ллє не зразу спроможеться
просторінь всю заповнити (Микола Зеров, Вибр., 1966, 135);
Струм високої напруги потече в усі колгоспи,
машинно-тракторні станції, майстерні (Василь Кучер, Засвітились вогні,
1947, 97);
// перен. Почати безперервно надходити
(звичайно про гроші, прибутки і т. ін.). О, він знає: зерно
тепер у ціні. Він би його куди слід пустив... І отак,
як зерно тече, потекли б до нього гроші, хазяйська сила
(Семен Журахович, Дорога.., 1948, 124).
Кров потече (потекла) перев. кого, чия — почнеться
кровопролиття, масове вбивство людей (на війні, в
боротьбі тощо). Ізнову потекла Мужицька кров! Кати
вінчанні, Мов пси голодні за маслак, Гризуться знову
(Тарас Шевченко, II, 1963, 266); Настане — вірю я — година:
Загине розбрат на землі.., Воскреснуть правда і любов,
Зберуть докупи всі народи, Не потече вже більше кров
(Павло Грабовський, I, 1959, 560); Слина (слинка) потече (потекли)
в кого, кому — хтось відчує (відчув) сильне бажання
з'їсти або випити щось смачне, апетитне. В обід пили
[гості] заморські вина, Не можна всіх їх розказать,
Бо потече із рота слина У декого, як описать (Іван Котляревський,
I, 1952, 174); Коли пан Дулькевич уздрів рибу, в нього
потекла слина (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 98); Кайдаш
глянув на перець, і в його слинка потекла (Нечуй-Левицький,
II, 1956, 280).
♦ Потекти світами, заст. — зникнути, заїхати,
залетіти дуже далеко. Вернули діти на селище, а по зозулі
й місце застигло, потекла світами (Степан Ковалів, Світ.., 1960,
152).
2. перен. Почати йти, рухатися суцільною масою.
Раптом із горбів потекла вниз лавина сірих шинелей,
І зараз же за ними із-за схилів вилетіли танки (Григорій Тютюнник,
Вир, 1964, 500);
// Почати безперервно з'являтися,
виникати один за одним (про думки, спогади і т. ін.).
Далеким, розблислим у сонці маревом потекло перед
очима бурлацьке дитинство (Олесь Гончар, Таврія.., 1957,
386).
3. перен. Почати минати, проходити (про час, життя
тощо). Часи літами, Піками глухо потечуть. І я кровавими
[кривавими] сльозами Не раз постелю омочу (Тарас Шевченко,
II, 1963, 65); Розлетяться, як дим, навіяні чари,
пересниться страшний сон, життя потече тихим своїм
руслом (Гнат Хоткевич, II, 1966, 108); Знову потекли теплі,
лагідні, задумливі дні (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 104);
//
Розпочавшись, продовжуватися, тривати. Позакурюємо, і
потекла наша розмова, як тихий ручай (Степан Васильченко, IV, 1960,
18).
4. Почати пропускати воду крізь дірки, щілини. — Іди, чоловіче, пішки. Швидше буде, — без ніякої іронії сказав кондуктор. І згодом пояснив: — Потекли труби, заливає топку (Андрій Головко, II, 1957, 457).