в означеннях
Тлумачення, значення слова «потекти»:

ПОТЕКТИ, тече, док.

1. Почати текти, литися (про рідину, струмок і т. ін.). Юхим Перепелиця сміявсь, сміявсь, аж йому сльози потекли (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 30); І дебрь-пустиня неполита, Зцілющою водою вмита, Прокинеться; і потечуть Веселі ріки, а озера Кругом гаями поростуть, Веселим птаством оживуть (Тарас Шевченко, II, 1963, 325); Микола вхопив кварту й пожбурив нею на шинкаря. Горілка потекла йому по лиці й по бороді (Нечуй-Левицький, II, 1956, 260); Не вернеться любов, як молодість, ніколи, як золотий Діпець назад не потече (Володимир Сосюра, I, 1957, 165); Було в Уфі. Веселий дощ полився На брук розпечений — і потекли Струмки вздовж вулиць, обіч тротуарів (Максим Рильський, I, 1956, 311); Люди зрозуміли, що якщо вони добре працюватимуть, то щось зароблять, отже, треба працювати якнайкраще, бо під лежачий камінь вода не потече (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 131);
//  безос. Випив... так що ж бо?.. Як там кажуть: по бороді потекло, а у рот не попало (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 8); Шура акуратно скрутила руками наскрізь промоклу онучу, і з неї потекло (Олесь Гончар, III, 1959, 216);  * Образно. Волосся потекло хвилястим водоспадом на спину і на плечі (Олександр Копиленко, Десятикласники, 1938, 62);
//  рідко. Почати сипатися великою масою (про сипкі речовини). Оріть, воли! Зерно до папа в мішки широкі потече... (Володимир Сосюра, II, 1958, 399);
//  Почати висипатися з колосся (про зерно). [Хоменко:] Пропаде просо! Перестигне і потече, як вода (Захар Мороз, П'єси, 1959, 143);
//  Почати переміщатися в просторі (про пару, газ), поширюватися в провіднику (про струм). Хай і прискореним рухом воно [повітря] потече звідусюди, Ллє не зразу спроможеться просторінь всю заповнити (Микола Зеров, Вибр., 1966, 135); Струм високої напруги потече в усі колгоспи, машинно-тракторні станції, майстерні (Василь Кучер, Засвітились вогні, 1947, 97);
//  перен. Почати безперервно надходити (звичайно про гроші, прибутки і т. ін.). О, він знає: зерно тепер у ціні. Він би його куди слід пустив... І отак, як зерно тече, потекли б до нього гроші, хазяйська сила (Семен Журахович, Дорога.., 1948, 124).
 Кров потече (потекла) перев. кого, чия — почнеться кровопролиття, масове вбивство людей (на війні, в боротьбі тощо). Ізнову потекла Мужицька кров! Кати вінчанні, Мов пси голодні за маслак, Гризуться знову (Тарас Шевченко, II, 1963, 266); Настане — вірю я — година: Загине розбрат на землі.., Воскреснуть правда і любов, Зберуть докупи всі народи, Не потече вже більше кров (Павло Грабовський, I, 1959, 560); Слина (слинка) потече (потекли) в кого, кому — хтось відчує (відчув) сильне бажання з'їсти або випити щось смачне, апетитне. В обід пили [гості] заморські вина, Не можна всіх їх розказать, Бо потече із рота слина У декого, як описать (Іван Котляревський, I, 1952, 174); Коли пан Дулькевич уздрів рибу, в нього потекла слина (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 98); Кайдаш глянув на перець, і в його слинка потекла (Нечуй-Левицький, II, 1956, 280).
Потекти світами, заст. — зникнути, заїхати, залетіти дуже далеко. Вернули діти на селище, а по зозулі й місце застигло, потекла світами (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 152).

2. перен. Почати йти, рухатися суцільною масою. Раптом із горбів потекла вниз лавина сірих шинелей, І зараз же за ними із-за схилів вилетіли танки (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 500);
//  Почати безперервно з'являтися, виникати один за одним (про думки, спогади і т. ін.). Далеким, розблислим у сонці маревом потекло перед очима бурлацьке дитинство (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 386).

3. перен. Почати минати, проходити (про час, життя тощо). Часи літами, Піками глухо потечуть. І я кровавими [кривавими] сльозами Не раз постелю омочу (Тарас Шевченко, II, 1963, 65); Розлетяться, як дим, навіяні чари, пересниться страшний сон, життя потече тихим своїм руслом (Гнат Хоткевич, II, 1966, 108); Знову потекли теплі, лагідні, задумливі дні (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 104);
//  Розпочавшись, продовжуватися, тривати. Позакурюємо, і потекла наша розмова, як тихий ручай (Степан Васильченко, IV, 1960, 18).

4. Почати пропускати воду крізь дірки, щілини. — Іди, чоловіче, пішки. Швидше буде, — без ніякої іронії сказав кондуктор. І згодом пояснив: — Потекли труби, заливає топку (Андрій Головко, II, 1957, 457).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 400.

Коментарі (0)