ПОТЕЛИ́ТИСЯ, теляться, док. Отелитися (про всіх або багатьох корів). Подаровані корови всі потелилися (Юрій Яновський, Мир, 1956, 273); — У нас є двадцять сім нетелей, які зимою потеляться і стануть коровами (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 33).
ПОТЕЛИ́ТИСЯ, теляться, док. Отелитися (про всіх або багатьох корів). Подаровані корови всі потелилися (Юрій Яновський, Мир, 1956, 273); — У нас є двадцять сім нетелей, які зимою потеляться і стануть коровами (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 33).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 401.