в означеннях
Тлумачення, значення слова «потемнілий»:

ПОТЕМНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до потемніти. Кленовий мисник переливається полив'яним цвітом святешних полумисків, а біля мисника висить потемніла від років кобза — відрада старого (Михайло Стельмах, I, 1962, 238); Вода клекотіла й пінилась від куль.. Страшний був Дніпро, потемнілий від крові (Олександр Довженко, I, 1958, 317); Подивилася [Ольга] на нього недобрими, аж потемнілими від образи очима (Ірина Вільде, Опов., 1954, 61);
//  у знач. прикм. Посеред камери.. стояв маленький іконостасик з рядом старих, потемнілих образів в обдертій позолоті (Степан Васильченко, I, 1959, 202); Знервоване, потемніле обличчя дівчини вразило Ліду (Вадим Собко, Шлях.., 1948, 79).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 401.

Коментарі (0)