в означеннях
Тлумачення, значення слова «потеплішати»:

ПОТЕПЛІШАТИ, ає, док.

1. перев. безос. Стати теплішим (про погоду, клімат). Надворі потеплішає, то й хата порозумнішає (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 25); Надворі стихло й потеплішало; тихий вітер ледве шелестів сухим вишневим листом (Нечуй-Левицький, I, 1956, 99); Він обіцяв узяти мене з собою на паровоз, як потеплішає (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 18); Роса вже впала, ніч потеплішала, і він міг, не боячись, іти гуляти (Вадим Собко, Скеля.., 1961, 103).

2. перен. Набрати привітнішого, лагіднішого, ласкавішого виразу, втратити суворість (перев. про очі, погляд і т. ін.). — Яків?! Ви що тут поробляєте, хлопче? — спитав він здивовано; очі його потеплішали (Іван І. Волошин, Наддніпрянські висоти, 1953, 29); — Увесь вік одбивався [рибалка] ним [веслом] од злиднів, бився з нуждою і навіть на коня стягнувся, — потеплішав погляд (Михайло Стельмах, II, 1962, 213); Обличчя Савченка несподівано потеплішало. Здавалось, ніби він згадав щось дуже хороше (Вадим Собко, Запорука.., 1952, 86);
//  Стати лагіднішим, ласкавішим. Голос його потеплішав. Потеплішало на серці (на душі) в кого, безос. — хтось відчув душевну теплоту, радість. Потеплішало трохи на серці Тараса Григоровича при думці, що скрізь є добрі люди (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 79); На душі [у Надії] потеплішало, і все довкола набрало вжг призабутої товариської святковості (Яків Баш, На.. дорозі. 1967, 48).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 403.

Коментарі (0)