в означеннях
Тлумачення, значення слова «потертий»:

ПОТЕ́РТИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до потерти. Не юнак лежав там молоденький, тільки дід старий, як голуб сивий, весь потертий сировим ремінням, а крізь рани жовті кості світять (Леся Українка, I, 1951, 392); Генерал Петренко вийняв свою вже потерту й покреслену червоними й синіми смугами та стрілками карту, поклав на столі (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 80); Головань розстебнув масивне, потерте на рукавах пальто (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 25);
//  у знач. прикм. Змулені, потерті ноги нестерпно щемлять від соляної ропи (Олесь Гончар, II, 1959, 416); У своїх далеких родичів по материній лінії дістав [Сергій] кулик тютюнового бадилля, змішав його з сухим потертим листям та й поставив в коритчатку біля дверей (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 158).

2. у знач. прикм. Попсований тривалим користуванням. Воздвиженський прибрався і йшов на лекцію, запихаючи в кишеню свої жовті лекції, од котрих обсипались шматочки потертого паперу (Нечуй-Левицький, I, 1956, 383); В руках у неї був потертий шкіряний портфель (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 293); Повернувшись з Слов'янки, він сів на старий, потертий диван, що стояв у кутку кімнати чергового, і задрімав (Микола Зарудний, Світло, 1961, 11);
//  Витертий, зношений (про одяг). Директор радгоспу-гіганта, а в костюмчику ходить потертому, ніколи не поїсть вчасно, не відпочине по-людськи (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 84); В кімнату увійшов літній чоловік у потертій ватянці (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 6);
//  Несвіжий, непривабливий (про вигляд). На палубі страшна біганина — люди військові в погонах, але досить потертого вигляду (Юрій Яновський, IV, 1959, 39).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 405.

Коментарі (0)