в означеннях
Тлумачення, значення слова «потертися»:

ПОТЕРТИСЯ, труся, трешся, док.

1. Торкаючись, притискаючись до кого-, чого-небудь, тертися якийсь час. До діда придибав чорногуз, залопотів здоровим крилом, потерся об його ногу (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 437); Мій швидконогий рисак Меркурій потерся головою об моє плече, випрошуючи собі цукру чи шматочок хліба (Юрій Збанацький, Ліс. красуня, 1955, 57).

2. Стати потертим, дістати пошкодження шкіри (про руки, ноги).

3. Попсуватися від тривалого користування;
//  Стати витертим, зношеним (про одяг).

4. Подрібнитися внаслідок тертя.

5. перен., фам. Пожити, побути якийсь час серед людей, у певному людському середовищі. — Про тих уже, що назавжди залишаються на шахті чи на заводі, немає що й казати, одне слово — робітничий клас. Але й ті навіть, що тільки потруться серед робітників, пороблять зиму, чи що, та й додому — таки на свій наділ, — і ті вже вертаються на село не тими, що з дому йшли. Не ті вже й думки в них у голові (Андрій Головко, II, 1957, 201); — Ну, й насобачився ж ти від попа, — пирхнув Дмитро. — Біля кого потрешся, від того, значить, і наберешся, — смиренно відповів Варивон (Михайло Стельмах, II, 1962, 271).
Потертися між людьми — якийсь час спілкуватися, вступати в стосунки з різними людьми. — Таж певно хлопцеві найкраще молодому Ума набратися, потершись між людьми, — Суддя відказує (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, черекл. Рильського, 1949, 104).

6. розм. Якийсь час виявляти нерішучість, ніяковість; м'ятися. Старости потерлись, пом'ялись, а з хати не йдуть, мов ще чого ждуть (Українські народні казки, легенди.., 1957, 395); Він довго й не сперечавсь, потерся, пом'явся та й мусив доставать гроші (Нечуй-Левицький, I, 1956, 385).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 405.

Коментарі (0)