в означеннях
Тлумачення, значення слова «потім»:

ПО́ТІМ, присл.

1. Після чого-небудь (для позначення послідовності у часі). Всяк розумний по-своєму: один спершу, а другий потім (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 319); Коло осіннього Миколи, Обідрані, трохи не голі, Бендерським шляхом уночі ішли цигане.. Ішли, ішли, а потім стали (Тарас Шевченко, II, 1963, 303); Дочка глянула на матір, потім на батька і знову перевела очі на матір (Панас Мирний, IV, 1955, 223); Урядник люто підняв нагайку, махнув нею в повітрі, потім скочив на коня, всадив в боки шпори і, як чорт, майнув од церковної огорожі (Михайло Стельмах, I, 1962, 460);
//  Через деякий час, іншим разом; згодом, пізніше. Таким він зробився красенем невимовленним [невимовним].., що хто його уперше стрічав, то й стане перед ним й оніміє, і потім ніколи вже не зміг забути його обличчя красного (Марко Вовчок, I, 1955, 346); Борців не лякають пригоди: Шлях, мочений кров'ю та потом, Нас виведе в панство свободи, Не нині, не завтра, так потім! (Павло Грабовський, I, 1959, 367); Саме з Кам'янки вперше, року 1821, приїхав у гурті друзів Пушкін до Києва, де бував і потім (Максим Рильський, X, 1962, 26).
На потім — на пізніший час, до іншого разу. Онися одклала хрестини на потім, а тим часом, того ж таки дня, послали по селі титарку просити хазяйок «на родини» (Нечуй-Левицький, III, 1956, 108); — Я б теж на твоєму місці не здавався Саві Йосиповичу! Стій на своєму!.. — Я не збираюсь з ним воювати. А ти свій войовничий запал прибережи на потім (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 155).

2. Одразу за ким-, чим-небудь, услід за кимсь, чимсь (для позначення послідовності у просторі); далі. Чисте незаросле місце то гужувалося [звужувалось], то місцями розходилось ніби озерце, то йшло між очеретами, лошче широка річка, потім знову зужувалось (Нечуй-Левицький, II, 1956, 236); Видко було, як цілим морем плили кудись ще зелені ниви, дев'ятсот десятин панського поля, що спускалося часом у балку, а потім здіймалося знову, як хвиля (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 384); Подали команду рушати. Попереду пішли, не розосереджуючись, стрілецькі роти, потім штаб батальйону, потім рота Брянського (Олесь Гончар, III, 1959, 66).

3. у знач. спол. Крім того, також (звичайно позначає перехід до наступної думки або висновку). [Амфіон:] Не може він всього розруйнувати:.. що-небудь же лишиться нам. А потім ще й завтра буде день (Леся Українка, I, 1951, 450); — Не ми будемо стріляти з тих ґвинтівок, то вони — по нас. Зволікати не можна і дня! Та й потім — хіба ж ми у відкриту? Ми на військову хитрість підемо: без шуму, без пострілу (Андрій Головко, II, 1957, 468).

4. розм. Те саме, що поготів. Медок солодок, а патока й потім (Номис, 1864, № 7489); — Вони й дома все одмикують од роботи, а в полі — й потім (Нечуй-Левицький, III, 1956, 124).

5. у знач. прийм., діал. Після. Мотря обнімала сина і теж плакала. Потім того цілувалася з сватами (Панас Мирний, I, 1949, 358).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 410.

Коментарі (0)