в означеннях
Тлумачення, значення слова «потяг»:

ПО́ТЯГ 1, у, чол.

1. до чого, з інфін. Настійне прагнення до чого-небудь, сильна внутрішня потреба робити щось, бути десь. Багато дум тривожило молоду Радюкочу голову в тій хатині! І він почував у собі силу й потяг до того, щоб розкинуть свої думи між людьми (Нечуй-Левицький, I, 1956, 448); Тихий океан, перестав для нього бути вільним і чистим океаном його молодості.., — проте Дорошенко почуває й зараз непереборний потяг бути там (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 214); Мати померла, і Оксен зовсім втратив потяг до рідного дворища (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 74);
//  Велика зацікавленість чим-небудь. Змалку відпивав Тарас великий потяг до мистецтва (Слово про Кобзаря, 1961, 19).

2. до кого. Посилена, непереборна схильність до кого-небудь, настійна потреба спілкуватися з певною особою. З тієї хвилини, коли він.. відчув, що у своїй безпорадності вона шукає опору навіть у нього, щось буквально поробилося з Бронком. Відчував потяг до Ольги Річинської (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 563); Вона відзначила, що кум Антін має великий потяг до дітей (Степан Чорнобривець, Вилвол. земля, 1950, 146); Після цієї розмови у них [Хоми та Люби] майже зразу виник потяг одного до одного (Максим Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 385).

3. псих., фізіол. Напівсвідоме, інстинктивне прагнення до чого-небудь. В процесі історичного розвитку людства значна частина тваринних інстинктивних потягів трансформувалась у людські жадання (Наука і життя, 7, 1971, 36); — Ви знаєте, що таке ностальгія? Це — хвороба. Це — хворобливий потяг, болюча туга за рідним краєм (Олесь Донченко, II, 1956, 99); Він просто йшов, не думаючи ні про що, і тільки якийсь підсвідомий потяг вивів його крізь широко розчинені ворота на вулицю (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 449).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 435.

Коментарі (0)

ПО́ТЯГ 2, а, чол., заст., поет. Поїзд (у 1 знач.). Погрюкуючи та мигтячи осяяними вікнами, промчався потяг, перепиняючи Свиридові дорогу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 145); До станції приповз довгий товаровий потяг (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 35); Біжать десь потяги й мостами гримлять прощально раз у раз... (Володимир Сосюра, I, 1957, 435).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 436.

Коментарі (0)