в означеннях
Тлумачення, значення слова «потьмарений»:

ПОТЬМА́РЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до потьмарити. З-під грізно насуплених брів блиснули знайомі всім, і ворогам і друзям, чорні, потьмарені гнівом очі (Яків Качура, Вибр., 1953, 105); Рибалки повернулися з багатим уловом, але радість їхня була потьмарена сумною звісткою про загибель двох людей (Микола Трублаїні, Шхуна.., 1940, 101).

2. у знач. прикм. Який став темним, неяскравим, тьмяним. Дивується [Мар'яна] на молоде личко, що таке, привабне в тому потьмареному сяйві (Степан Васильченко, I, 1959, 273);
//  Вкритий поволокою. Потьмареними очима дивиться хап у широке венеційське вікно поверх схиленого ниць мудрого свого дивану (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 335).

3. у знач. прикм. Який втратив чіткість сприйняття, запаморочився (про свідомість, розум і т. ін.). Нехай сектант живе своїм потьмареним розумом, але опромінюється світлом, що постійно струменить від молодих, запальних і сильних духом... (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 293).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 440.

Коментарі (0)