в означеннях
Тлумачення, значення слова «потьмянілий»:

ПОТЬМЯНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до потьмяніти. Пригнутись попрохала [вдова] в присілих дверях і в світлицю свою, де висіли потьмянілі від часу старовинні фамільні портрети, ввела обережно (Іван Ле, Наливайко, 1957, 210); Ніс [Нур'ялі] до саклі важкий, потьмянілий від роси глек (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 260);
//  у знач. прикм. У потьмянілих очах її спалахнули злі вогники (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 322).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 440.

Коментарі (0)