ПО́ТОЛОЧ, і, жін., збірн.
1. розм. Потолочена, пом'ята трава, хліб і т. ін. Незібрані стебла плосконі згодом ламаються і перетворюються у потолоч, яка дуже затримує роботу машин при збиранні матірки (Технічні культури, 1956, 183).
2. перен., зневажл. Те саме, що покидьки 2. Збираючись у черговий антикомуністичний похід, імперіалісти не забувають взяти з собою для послуг емігрантську потолоч (Комуніст України, 4, 1966, 58).