ПОТОВАРИШУВА́ТИ, ую, уєш, док. Стати чиїмось товаришем; стати товаришами. Карпо, сусіднього міщанина Окуня син, трохи старший від Івася. Ще з самого малу вони потоваришували удвох (Панас Мирний, I, 1954, 244); Так, це була саме така людина, з якою хлопцеві хотілося б потоваришувати (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 141).