в означеннях
Тлумачення, значення слова «потовчений»:

ПОТО́ВЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до потовкти. Гречук видобув з кишені кілька потовчених цурупалок тютюнового бадилля, домішав потерухи з хмелю.. і набив шкарубким пальцем просмалену люлечку (Кучор, Дорога.., 1958, 150); Добре потовчені і перетворені в тістоподібну масу листки розхідника прикладають на нариви (Лікарські рослини.., 1958, 58); Потовчена снарядами крихка крига треться об береги (Олесь Гончар, III, 1959, 285); При самій землі, між стеблинками,.. притаїлись росинки і яскраво поблискують, як надрібно потовчене скло (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 251); Вся постать його.. була якась потовчена й пом'ята, наче він щойно вирвався з бійки (Петро Колесник, Терен.., 1959, 64); Пошарпаний, потовчений, закіптюжений, Сивоок тицявся то в одну пожежу, то в другу, когось рятував (Павло Загребельний, Диво, 1968, 187); Сук, менше потовчений і покалічений, розказав усе якпайдокладніше (Степан Ковалів, Тв., 1958, 55).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 413.

Коментарі (0)