ПОТРАПЛЯТИ, яю, яєш, недок., ПОТРАПИТИ, плю, пиш; мн. потраплять; док.
1. неперех., куди, в
кого — що, також чим, заст. перех. Кидаючи,
просовуючи, спрямовуючи що-небудь, досягати когось,
чогось, того, що треба. Потрапляти каменем у вікно;
Хомиха націлилась ниткою до вушка та й не потрапила
(Нечуй-Левицький, I, 1956, 72); [Клітемнестра (до Егіста
пошепки):] Нам треба два мечі. Ти нагостри. Ти бий
його, а я її потраплю (Леся Українка, II, 1951, 333);
Схвильований, він довго не міг потрапити рукою в рукав халата
(Ярослав Гримайло, Кавалер.., 1955, 33);
// Проходити, проникати
крізь щось. В його руки й ноги трусились так, що він
ледве знайшов двері й потрапив в них (Нечуй-Левицький, III,
1956, 302); Трудно було потрапити до воріт. Рвачкий
вітер бив у лице, снігом заліплював очі (Михайло Коцюбинський, I,
1955, 31);
// Влучати в якусь ціль (про камінь, кулю,
бомбу і т. ін.). Рубін кує і сам відчуває, що рука у нього
б'є не так, що молоток не потрапляє куди треба (Іван Сенченко,
Опов., 1959, 6); Серце нило в Соломії од жалю й тривоги.
Їй легше було б, коли б куля потрапила в неї (Михайло Коцюбинський,
I, 1955, 358); На щастя, бомба не потрапила в рейки і
колію можна було відремонтувати (Дмитро Ткач, Крута хвиля,
1954, 35);
// Наштовхуватися на що-небудь,
намацувати щось, провалюватися кудись. От вона лягає на
холодне дно й потрапляє лицем на дні на свою дитину (Нечуй-Левицький,
II, 1956, 91); Я з задоволенням крокував за Леночкою,
наштовхуючись на неї в темряві й потрапляючи ногою в
глибокі калюжі (Юрій Яновський, II, 1954, 8); Замість дверей
він налапав драбину й звалив її, потрапив на діжку з
водою, скинув кружок і шубовснув у воду обома руками
(Нечуй-Левицький, II, 1956, 270); Ліве колесо потрапило в
невидиму калабаню, тачка брикнула задом, і Йоньку
швиргонуло в потік (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 227);
// Падаючи, пливучи,
летячи і т. ін., опинятися десь. Вологий і лапатий сніг
обліплював одяг, потрапляючи за комір, він швидко танув
(Ярослав Гримайло, Кавалер.., 1955, 253); Водяна пара потрапляє
в повітря завдяки випаровуванню з поверхні морів, рік,
озер і боліт (Фізична географія, 5, 1956, 88); Одна кроква з
палаючими латами та куликами впала в сіни і
потрапила Соломії в потилицю (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 416); Брова
в Наполеона смикнулася, наче в око щось потрапило
(Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 180);
// із сл. погляд,
очі. Спинятися на комусь, чомусь. Він вдоволено
посміхався до кожного, на кого потрапляв його погляд
(Юрій Шовкопляс, Інженери, 1948, 323).
♦ [І] в ступі не потрапити — те саме, що [І] в ступі не
влучити (див. влучати); Потрапляти (потрапити) в
ногу — те саме, що Іти (ступати і т. ін.) в ногу (див.
нога). Мажарин бере мене за лікоть і безцеремонно
притискає до себе. Деякий час не можемо потрапити в
ногу, а потім маршируємо, як треба (Ірина Вільде, Сестри..,
1958, 307); Потрапляти (потрапити) в тон (ритм, такт
і т. ін.) чого, який — починати діяти згідно з іншими,
за певними правилами, канонами. Захар мужнів духом,..
потрапляючи в дужий ритм великої перебудови країни
(Іван Ле, Право.., 1957, 34); Леночка розповідала, вживаючи
книжних зворотів мови, вона все хотіла потрапити в
газетний тон (Юрій Яновський, II, 1954, 10); Потрапляти
(потрапити) у [саму] ціль (точку): а) робити або
говорити саме те, що треба. — Вони [селяни] мене бояться..
— З якої речі? — У мене таке враження. — О-о, —
зрадів Сергій. — Потрапили у саму точку (Григорій Тютюнник, Вир,
1964, 160); б) бути доцільним у даній ситуації. Натяк її
одразу потрапив у ціль, породивши в ньому страх (Анатолій Шиян,
Баланда, 1957, 123).
2. неперех. Приходити кудись, опинятися в якому-небудь
місці, досягати мети своєї подорожі. Прибігши
на Поділ, бурсак одразу потрапляв до Житнього
базару (Юрій Яновський, II, 1954, 195); Капітан потрапляє у
велику, яскраво освітлену залу (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954,
8); Будьте ласкаві подати свою адресу, щоб я міг
потрапити до Вас (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 265); Ми були
несказанно раді, потрапивши в степовий заповідник
Асканія-Нова, який і був останнім пунктом нашої
екскурсії (Іван Ле, Право.., 1957, 5);
// Ідучи або їдучи, знаходити
те, Що треба. Усе штовхав [пан] погонича кулаком у
спину, як тільки той не потрапляв на добру дорогу
(Нечуй-Левицький, II, 1956, 204); Завиває хуртовина, Вітер
валить з ніг; Не потрапиш, де хатина, — Все засипав
сніг (Павло Грабовський, I, 1959, 533);
// Опинятися в певному
середовищі, на місці яких-небудь подій, серед когось. З
криничан на губернський з'їзд Рад потрапило їх лише двоє:
вона та Нестір Цимбал (Олесь Гончар, II, 1959, 165); Хворий
швидко поправлявся. Він мріяв, щоб до кінця війни
потрапити на фронт (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961,
18); Вісімнадцятирічним юнаком потрапив Артемко
в щорсівську дивізію ротним фельдшером (Антон Хижняк,
Килимок, 1961, 26); Я потрапив у гурт колгоспників на
одній із середніх лав у залі (Іван Ле, Опов. та нариси, 1950,
187);
// перев. док., розм. Влаштуватися на роботу,
навчання і т. ін. Вийшовши з університету і шукаючи
посади, потрапив у телеграф, де й прослужив.. коло 2
років (Володимир Самійленко, II, 1958, 389); Я мріяв стати художником,
я малював дома і брав приватні уроки малювання,
мріючи коли-небудь потрапити в Академію художеств
хоч вільним слухачем (Олександр Довженко, I, 1958, 14).
3. неперех. Опинятися в певних умовах, обставинах
(перев. поганих, несприятливих). [Єгор
Іванович:] Дітей поховайте, щоб під кулі не потрапляли
(Юрій Яновський, III, 1959, 119); Курбалі здавалося, ніби із
задухи він раптом потрапив у свіже, живуще повітря
(Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 194); — Винен пан, а не я.. — 3
такими думками, діду, не тільки на каторгу, а й на
шибеницю можна потрапити (Михайло Стельмах, I, 1962, 450);
На тимчасово окупованій ворогом Україні старі мої
вчителі потрапили в біду: позбавлені пенсії, жили дуже
тяжко (Степан Олійник, З книги життя, 1968, 71); Судно
потрапило в сильний шторм і, зірвавшись з якоря, трохи не
загинуло в морі (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 22);
* Образно. Я іду. Я зупиняюсь. Думам До полону
потрапляю вмить... (Петро Дорошко, Серед степу.., 1952, 103);
// Зазнавати якогось впливу, ставати залежним від
кого-, чого-небудь. Вільні селяни поступово
потрапляли в залежність від великих землевласників (Історія середніх віків, 1955, 42);
// Бути спійманим,
опинятися в пастці, сітях і т. ін. (про тварин). Риба потрапила
в сіті; * Образно. Вона [Марія] потрапила в пастку,
хижо й підступно підготовлену ворогом пастку, з якої
не було порятунку (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 120).
♦ Потрапляти (потрапити) в лабети див. лабети.
4. неперех. Діставатися, припадати кому-небудь;
ставати чиєюсь власністю, чиїм-небудь надбанням. Старий
Серебренников посідав на дільниці місце робочого вола.
Неприємна й брудна робота завжди потрапляла до
нього (Юрій Яновський, II, 1954, 101); Вирішено було також
надати допомогу бідноті.., стежачи за тим, щоб
допомога ця потрапила кому слід (Олесь Гончар, II, 1959, 54);
— Роздягайтеся. Який же я радий! — кинувся Левицький
знімати з нього благеньке пальто та крислатий
поярковий капелюх, який невідомо звідки і як потрапив
до поета (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 406);
// Надходити
до кого-, чого-небудь, кудись; бути включеним до складу
чогось. — Літературу стали бачити. Своєї техніки ще
немає, — на гектографі. Правда, деяка нелегальщина і
з-за кордону потрапляє... (Андрій Головко, II, 1957, 406);
Улюбленим заняттям Антосі було малювання. Її
малюнки не раз потрапляли на виставку творчості юних
художників (Олесь Донченко, Секрет, 1947, 77); Варто було якійсь
звістці потрапити в тюрму, як внутрішня «пошта»
негайно розносила її по всіх камерах (Антон Хижняк, Тамара,
1959, 151); — Недавно.. до геологорозвідувального
управління потрапив план Гаврилівської мідної рудні (Олесь Донченко,
II, 1956, 11);
// Ставати частиною чого-небудь. До
літературної мови потрапляла.. певна кількість лексики
термінологічної, зокрема публіцистичної (Питання походження української мови, 1956, 24);
// із сл. під ноги. Опинятися
на дорозі в кого-небудь, перешкоджаючи рухатися. Під
ноги раз у раз потрапляли якісь корчі й вирване із землі
коріння (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 380); * Образно.
Використовуючи його [Грибовського] для загарбницької
мети, німецькі фашисти не вірили жодному його слову
й зневажали його, як людський покидьок, який завжди
потрапляє під ноги на непрямих шляхах міжнародної
політики (Олександр Довженко, I, 1958, 293).
♦ На очі потрапляти (потрапити) див. око 1; На
язик потрапляти (потрапити) кому — ставати об'єктом
розмов, дотепів, жартів і т. ін. — Вже не бундючиться
[Чепур]. Він нахаба. Але — боягуз.. — Вам же й
потрап на язик, Ярино Іванівно, — посміхнувся я (Юрій Збанацький,
Малин. дзвін, 1958, 226); Потрапити на [гострі (голодні)]
зуби див. зуб; Потрапляти (потрапити) до рук (в руки)
див. рука; Потрапляти (потрапити) під руку (під руки)
див. рука.
5. перех. і неперех., часто з інфін., розм. Могти,
вміти що-небудь робити. Ото і почав [Антосьо]
примічати, як там ногами виробляють танцюючи, а прийде
додому, то й собі так потрапляє (Анатолій Свидницький, Люборацькі,
1955, 166); Коли я примотував шпагатом до очерету
обидва боки каючка, я відчув, що неабияк нервуюсь, бо
все не потрапляв як слід туго примотати, щоб човен не
рухався (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 410); [Тетяна:] Я не
потраплю з вами співати, а може й пісні такої не знаю,
яку ви знаєте (Іван Котляревський, II, 1953, 49); Занести шаблю вже
не потраплю... (Іван Драч, Поезії, 1967, 168);
//
Орієнтуватися в чому-небудь. Вхопила я кошик, вибігла з шинку
та й не потраплю, куди мені додому йти (Нечуй-Левицький,
III, 1956, 264); Нічого сам не потрапивши, він
повернувся за порадою до свого давнього приятеля Чижика,
секретаря в суді (Панас Мирний, I, 1949, 384);
// Встигати
за ким-небудь, рівнятися з кимсь у чомусь. Катря
збивалася з рівної ходи, і він мусив знову й знов
потрапляти за нею (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 363);
[Микита:] Пава, панянка... [Одарка:] Куди ж нам
до вас рівнятись? Ми за вами й не потрапимо!.. То ти
з себе удаєш панича, а ми люде прості... (Марко Кропивницький, I,
1958, 73);
// Встигати прибути куди-небудь, зробити
щось у визначений час. Ну й ми потрапили орати —
саме в дощ (Словник Грінченка); [Ком. флагмана:] Коли
сьогодні повернемось до Севастополя, то якраз потрапите
на жнива (Олександр Корнійчук, I, 1955, 71).
6. неперех., розм. Те саме, що потрафляти 1. [Вареник:] І куди тільки та совість поділася? Як я, то кожному погоджаю, кожному потрапляю, щоб якнайкраще!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 195); Важко, ох важко талановитому сільському художнику потрапляти мистецькому смаку.. вередливих замовників (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 8); [Бруклі:] Тії пані завжди химерують, усе їм не потрапиш (Леся Українка, III, 1952, 91).