в означеннях
Тлумачення, значення слова «потреба»:

ПОТРЕ́БА, и, жін.

1. Необхідність у кому-, чому-небудь, що вимагає задоволення; потрібність. Хтось доглядає там душу в гуцулі, поезію, нужду, потребу освіти; експлуататор бачить лиш матеріал для визиску, бездушний інвентар (Гнат Хоткевич, II, 1966, 386); Як посипалися одне за одним діти і настала більша потреба в робочих руках, він все частіше став хмуритися, бачачи сина за книжкою (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 48); Рік у рік збільшується потреба в спеціалістах з медичної електроніки (Вечірній Київ, 7.X 1968, 3);
//  Умови, які змушують до чогось, спричиняють щось. Соціалізм — здійснення об'єктивних потреб суспільного розвитку, вираз інтересів робітничого класу, найширших народних мас (Комуніст України, 9, 1968, 5);
//  перев. з інфін. Необхідність або бажання робити щось, діяти певним чином. [Орест:] Хіба у вас не буває потреби утекти від усякого товариства? [Острожин:] Буває, буває (Леся Українка, II, 1951, 83); Ніхто не заперечуватиме потреби зберігати в перекладі стильові особливості оригіналу, але робити це треба, завжди пам'ятаючи про закони мови, на яку перекладаєш (Максим Рильський, IX, 1962, 80); Чим більшої сили набирала громадська економічна служба у колгоспах і радгоспах району, тим гостріше ми відчували потребу в створенні єдиного центру, який би об'єднував, координував її роботу (Комуніст України, 8, 1968, 27).
 Без потреби — без будь-якої необхідності, даремно. — Вона тут ні при чім, — говорив [адвокат] до судді, ніби докоряючи йому, що допустив без потреби Олену до слова (Лесь Мартович, Тв., 1954, 120); Смуглий автоматник дивиться у небо.. Поправляють ремінь пальці без потреби, хоч лежить як слід він на його плечі... (Володимир Сосюра, II, 1958, 293); Відчувати (мати і т. ін.) потребу в чому — потребувати чогось, зазнавати нестачі чого-небудь. Макар Іванович.. брехав, що купив їх [брошури] тільки задля їх дешевини, маючи потребу в папері для обгортання снідання своїм дітям-школярам (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 161); Каховські вільготи, про які чув хлопець, малювались йому, як необмежені вільності, в яких він уже відчував туманну потребу і якими найбільше вабила його Каховка (Олесь Гончар, I, 1959, 6); З потреби — з необхідності, вимушено. Став [Мирко] за писаря з потреби, — мусив дбати сам про себе (Осип Маковей, Вибр., 1954, 422); Коли є (буде) потреба; При потребі; У потребі; У (в) разі потреби — якщо виникає (виникне) необхідність. — Літун обіщався нам допомагати: коли буде потреба — будемо писати йому листи або їздити у Київ (Степан Васильченко, II, 1959, 227); Кармазин, комбат Чумаченко і навіть бійці при потребі використовували його як товмача (Олесь Гончар, III, 1959, 243); Соломія вірила, що станеться якась незвичайна подія, якась невідома сила прийде у потребі на поміч (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 384); В разі потреби кождий співробітник має обняти репортерську службу, щоб обслужити газету (Іван Франко, IV, 1950, 46); Крайня потреба див. крайній; Нема (немає) потреби — немає необхідності, непотрібно. — Я залюбки міг би й перервати свою відпустку. — Немає в тому тепер потреби (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 10); У міру потреби — залежно від необхідності. Українська мова, безперечно, досить багата й гнучка, щоб, використовуючи її скарби і розширяючи в міру потреби значення слів і виразів, відтворити нею і розмови Онєгіна з його друзями, і блискучий авторський текст Пушкіна (Максим Рильський, IX, 1962, 68).

2. перев. мн. Те, без чого не можна обійтись; вимоги, які необхідно задовольнити. Потребам кінця не маш [маєш] (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 16); Скілько то ще дірок зосталося, котрі треба полатати, скілько нових потреб, котрі аж кричать, — пробі, мов їсти (Панас Мирний, IV, 1955, 126); В кого з любечан була потреба в залізі, той возив його з Києва-города (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 95); За возами йшли вантажені верблюди, а за ними гнали отари, частково призначені для потреб Раїмського гарнізону (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 246); Комунізм — це високоорганізоване суспільство вільних і свідомих трудівників, в якому.. праця на благо суспільства стане для всіх першою життєвою потребою (Програма КПРС, 1961, 54);
//  Умови, необхідні для когось, чогось. Комунізм — це такий суспільний лад, .. де здійснюватиметься принцип: «Від кожного за здібностями, кожному за потребами» (Наука і життя, 3, 1959, 1).
 Для (задля) потреби чиєї, кого; На потребу чию, кого — для когось, у чиїх-небудь інтересах, для задоволення чиїх-небудь вимог. По незораних степах — чистий пирій позсихав на корню, хіба хто з кріпаків задля своєї потреби невеличкий шматочок викосить (Панас Мирний, IV, 1955, 240); Хай дітям нашим на потребу Ростуть могутні кораблі, Нехай розвідниками в небо Летять супутники Землі! (Максим Рильський, III, 1961, 245); Задовольняти (задовольнити) потребу (потреби) — забезпечувати кого-небудь чимсь необхідним, вдовольняти чиєсь бажання, прагнення. Писав [Антін] щось, чого ніколи не повинно побачить стороннє око, тільки для себе, аби задовольнити потребу (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 284); Двадцять п'ять волоських горіхів задовольняють денну потребу людини в жирах (Вечірній Київ, 29.III 1967, 3); Речі (предмети) першої потреби — продукти харчування і предмети домашнього вжитку, без яких не можна обійтись.

3. заст. Бій, битва. Бодай тебе у первій потребі військовій перша куля спіткала (Словник Грінченка); Скрізь, мов з неба, зарокотав грім. Се починалась полтавська «потреба», великий Полтавський бій... (Данило Мордовець, I, 1958, 228).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 422.

Коментарі (0)