ПОТРЕ́БА, и, жін.
1. Необхідність у кому-, чому-небудь,
що вимагає задоволення; потрібність. Хтось
доглядає там душу в гуцулі, поезію, нужду, потребу
освіти; експлуататор бачить лиш матеріал для
визиску, бездушний інвентар (Гнат Хоткевич, II, 1966, 386);
Як посипалися одне за одним діти і настала більша
потреба в робочих руках, він все частіше став
хмуритися, бачачи сина за книжкою (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 48);
Рік у рік збільшується потреба в спеціалістах з
медичної електроніки (Вечірній Київ, 7.X 1968, 3);
// Умови, які
змушують до чогось, спричиняють щось. Соціалізм —
здійснення об'єктивних потреб суспільного розвитку,
вираз інтересів робітничого класу, найширших
народних мас (Комуніст України, 9, 1968, 5);
// перев. з інфін.
Необхідність або бажання робити щось, діяти певним
чином. [Орест:] Хіба у вас не буває потреби утекти від
усякого товариства? [Острожин:] Буває, буває
(Леся Українка, II, 1951, 83); Ніхто не заперечуватиме
потреби зберігати в перекладі стильові особливості
оригіналу, але робити це треба, завжди пам'ятаючи про закони
мови, на яку перекладаєш (Максим Рильський, IX, 1962, 80);
Чим більшої сили набирала громадська економічна
служба у колгоспах і радгоспах району, тим гостріше ми
відчували потребу в створенні єдиного центру, який би
об'єднував, координував її роботу (Комуніст України, 8, 1968,
27).
Без потреби — без будь-якої необхідності, даремно.
— Вона тут ні при чім, — говорив [адвокат] до судді,
ніби докоряючи йому, що допустив без потреби Олену
до слова (Лесь Мартович, Тв., 1954, 120); Смуглий автоматник
дивиться у небо.. Поправляють ремінь пальці без
потреби, хоч лежить як слід він на його плечі... (Володимир Сосюра, II, 1958,
293); Відчувати (мати і т. ін.) потребу в чому —
потребувати чогось, зазнавати нестачі чого-небудь. Макар
Іванович.. брехав, що купив їх [брошури] тільки задля
їх дешевини, маючи потребу в папері для обгортання
снідання своїм дітям-школярам (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 161);
Каховські вільготи, про які чув хлопець, малювались
йому, як необмежені вільності, в яких він уже відчував
туманну потребу і якими найбільше вабила його
Каховка (Олесь Гончар, I, 1959, 6); З потреби — з необхідності,
вимушено. Став [Мирко] за писаря з потреби, — мусив
дбати сам про себе (Осип Маковей, Вибр., 1954, 422); Коли є
(буде) потреба; При потребі; У потребі; У (в) разі
потреби — якщо виникає (виникне) необхідність. — Літун
обіщався нам допомагати: коли буде потреба — будемо
писати йому листи або їздити у Київ (Степан Васильченко, II, 1959,
227); Кармазин, комбат Чумаченко і навіть бійці при
потребі використовували його як товмача (Олесь Гончар,
III, 1959, 243); Соломія вірила, що станеться якась
незвичайна подія, якась невідома сила прийде у потребі
на поміч (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 384); В разі потреби кождий
співробітник має обняти репортерську службу, щоб
обслужити газету (Іван Франко, IV, 1950, 46); Крайня потреба
див. крайній; Нема (немає) потреби — немає
необхідності, непотрібно. — Я залюбки міг би й перервати свою
відпустку. — Немає в тому тепер потреби (Іван Ле,
Міжгір'я, 1953, 10); У міру потреби — залежно від
необхідності. Українська мова, безперечно, досить багата й
гнучка, щоб, використовуючи її скарби і розширяючи в
міру потреби значення слів і виразів, відтворити нею і
розмови Онєгіна з його друзями, і блискучий авторський
текст Пушкіна (Максим Рильський, IX, 1962, 68).
2. перев. мн. Те, без чого не можна обійтись; вимоги,
які необхідно задовольнити. Потребам кінця не маш
[маєш] (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 16); Скілько то ще дірок
зосталося, котрі треба полатати, скілько нових потреб,
котрі аж кричать, — пробі, мов їсти (Панас Мирний, IV,
1955, 126); В кого з любечан була потреба в залізі, той
возив його з Києва-города (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 95);
За возами йшли вантажені верблюди, а за ними гнали
отари, частково призначені для потреб Раїмського
гарнізону (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 246); Комунізм —
це високоорганізоване суспільство вільних і свідомих
трудівників, в якому.. праця на благо суспільства стане для
всіх першою життєвою потребою (Програма КПРС,
1961, 54);
// Умови, необхідні для когось, чогось.
Комунізм — це такий суспільний лад, .. де
здійснюватиметься принцип: «Від кожного за здібностями, кожному за
потребами» (Наука і життя, 3, 1959, 1).
Для (задля) потреби чиєї, кого; На потребу чию,
кого — для когось, у чиїх-небудь інтересах, для
задоволення чиїх-небудь вимог. По незораних степах —
чистий пирій позсихав на корню, хіба хто з кріпаків
задля своєї потреби невеличкий шматочок викосить
(Панас Мирний, IV, 1955, 240); Хай дітям нашим на потребу
Ростуть могутні кораблі, Нехай розвідниками в небо
Летять супутники Землі! (Максим Рильський, III, 1961, 245);
Задовольняти (задовольнити) потребу (потреби) —
забезпечувати кого-небудь чимсь необхідним,
вдовольняти чиєсь бажання, прагнення. Писав [Антін] щось,
чого ніколи не повинно побачить стороннє око, тільки
для себе, аби задовольнити потребу (Михайло Коцюбинський, II, 1955,
284); Двадцять п'ять волоських горіхів задовольняють
денну потребу людини в жирах (Вечірній Київ, 29.III
1967, 3); Речі (предмети) першої потреби — продукти
харчування і предмети домашнього вжитку, без яких
не можна обійтись.
3. заст. Бій, битва. Бодай тебе у первій потребі військовій перша куля спіткала (Словник Грінченка); Скрізь, мов з неба, зарокотав грім. Се починалась полтавська «потреба», великий Полтавський бій... (Данило Мордовець, I, 1958, 228).