в означеннях
Тлумачення, значення слова «потрійний»:

ПОТРІ́ЙНИЙ, а, е.

1. Який складається з трьох однорідних або подібних частин, предметів, елементів і т. ін. Війт намотав на ноги потрійні онучі, обувся в шкіряні ходаки (Іван Франко, II, 1950, 33); Розсипавшись і вирівнявшись в потрійний ланцюг, полем рушила [фашистська піхота] на партизанів (Юрій Збанацький, Таємниця.., 1971, 299); Потрійна ляхівка вживається як узор у жіночих сорочках, скатертях, рушниках (Українське народне художнє вишивання, 1958, 28);
//  Який здійснюється, відбувається, повторюється тричі. Жде [робітник] потрійного дзвінка, хвилі, коли йому звелять вилізати наверх (Іван Франко, IV, 1950, 28); [Мессія (до учеників):] Ви спите? Не спіть! моя душа смутна до смерті! [Міріам:] Каміння у пустині одкликалось потрійною луною, але сі не обізвуться, ні, дарма надія! (Леся Українка, II, 1951, 120);
//  Який роблять у три прийоми. Потрійне схрещування; Потрійний стрибок;
//  Який є наслідком триразової дії. Знаменито варить [Тоська] потрійну юшку з носарів та пшоняну кашу з таранею (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 35).
 Потрійне підборіддя — підборіддя з двома товстими складками шкіри під ним.
Потрійний спирт; Потрійна горілка — спирт, горілка, одержані триразовою перегонкою.

2. Який виявляється у трьох видах, формах; який стосується трьох аспектів певної справи, явища; троякий. [Кассандра:] Мій брате, се була б потрійна зрада — себе самої, правди і лідійців, бо я отим одним-єдиним словом погнала б на погибель ціле військо (Леся Українка, II, 1951, 282).

3. Утричі більший або сильніший. З ним [словом] збратаються в темниці Гіркий жаль і тяжка туга, І тоді потрійна стане І страшна його потуга (Леся Українка, I, 1951, 385); Час, всупереч фізичному правилу, яке наказувало йому бути рівномірним, гнав тепер з подвійною, потрійною швидкістю (Ірина Вільде, Повнолітні діти, 1960, 305); Якщо рослини в рядах розміщені нерівномірно, то треба мати потрійний запас рослин, бо частина їх випаде, частину буде знищено машинами, шкідниками та хворобами (Хлібороб України, 5, 1968, 19).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 425.

Коментарі (0)