в означеннях
Тлумачення, значення слова «потріпаний»:

ПОТРІ́ПАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до потріпати. Увійшов Бронек у вбогому вбранні.. Худий, потріпаний життям, як і одяг на ньому (Іван Ле, Наливайко, 1957, 439); Перед доповідачем лежав чималий сувій вже добре потріпаного паперу (Вадим Собко, Звичайне життя, 1957, 37); Потріпаний штормом корабель.

2. у знач. прикм. Який зазнав пошкоджень від тріпання, шарпання;
//  перен. Який зазнав утрат під час бойових дій. Механізована ворожа колона, яку щойно розгромили самісвці, була тільки передовим загоном потріпаного есесівського корпусу, що пробивався лісами до автостради (Олесь Гончар, III, 1959, 450);
//  перен. Знесилений, знервований тяжкими переживаннями, випробуваннями і т. ін. [Воронін:] Я сам скажу Володимирові всю правду! І якщо його потріпане серце не витримає, — нарікайте на себе! (Олександр Левада, Драми.., 1967, 360).

3. у знач. прикм. Який порвався, обтріпався від носіння, користування. Середина багатої хати.. Потріпані крісла, стільці (Марко Кропивницький, IV, 1959, 189); Посадив [Юріштан] жінку на стару слиняву кобилу задом наперед, натикав у тарницю [сідло] кругом мітли потріпані віхті, що стіни ними мажуть,.. — і так повіз на храм (Гнат Хоткевич, II, 1966, 258); Разом з ними [солдатами], нічим не відмітний від них — в такій же потріпаній шинелі,.. він і собі пройшов до вокзалу (Андрій Головко, II, 1957, 528); — Запишемо, — сказав Веренчук, виймаючи свою заяложену і потріпану книжечку (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 204).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 425.

Коментарі (0)