в означеннях
Тлумачення, значення слова «потріпати»:

ПОТРІ́ПАТИ, аю, аєш, док., чим. Тріпнути кілька разів; затріпотіти. Потріпав [півень] крилами, закукурікав та — шубовсть у Лаврінові огірки (Нечуй-Левицький, II, 1956, 372); [Баба:] Він тоді палюгою Ті [сучку] по ногах, вона заскавучала, потріпала ногою і щезла... (Степан Васильченко, III, 1960, 51); — Ще раз повторюю, що не розумію вас, — сказав ображено Кемпер, поворушив пальцями, потріпав ними, наче струшував підозру, що могла до них прилипнути (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 377).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 425.

Коментарі (0)

ПОТРІПА́ТИ, аю, аєш, док.

1. перех. і неперех. Тріпати, шарпати якийсь час. Я взяв до рук жмут соломи, потріпав ним об коліно і, сам не знаю для чого, понюхав (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 346);
//  Завдати шкоди (про бурю, шторм);
//  безос. Чотирищогловий бриг «Грифтен» так потріпало в Біскайській затоці, що команді довелося кинути якір в Гібралтарі.. і приступити до ремонту судна (Знання та праця, 8, 1970, 29);
//  перен. Завдати втрат під час бойових дій;
//  перен. Знесилити, знервувати тяжкими переживаннями, випробуваннями і т. ін. Безпосередня революційна боротьба і робота позбавили активіста можливості поповнювати свою освіту. Роки революції також дуже потріпали його фізично (КПУ в резолюціях і рішеннях.., 1958, 202).

2. перех. Ласкаво поплескати, погладити кого-небудь. Остап розплющив очі. Це так врадувало стару циганку, що вона забелькотала щось жваво.. й радісно потріпала Соломію по плечах (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 370); Хмельницький потріпав рукою гриву, заплетену червоними стрічками (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 566).

3. перех. Порвати, обтріпати, поносивши, покористувавшися. Потріпати пальто; Потріпати книжку.

4. перех., розм. Побити (не сильно). — Я вхопив їх обох за карки, думав собі: от діти. Був би потріпав їх трохи та й пустив (Іван Франко, VI, 1951, 146).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 426.

Коментарі (0)