ПОТРЯСАТИ, аю, аєш, недок., ПОТРЯСТИ, су, сеш; мин. ч. потряс, ла, ло; док.
1. неперех., чим. Робити часті дрібні помахи; струшувати чим-небудь. Лазар потрясав сивим волоссям (Василь Стефаник, I, 1949, 238); Він то бурмотів щось, похитуючи головою,.. то раптом схоплювався і, піднявши вгору руки, гнівно потрясав ними (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 390); Як брязнув [Василь грошима], так усі, хто був на весіллі, так і вжахнулись.. А він собі й дарма: потряс патлами, та за ложку і став локшину доїдати (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 28); Після чарки економ тут же на полі видав усім по срібному півкарбованцю і завзято потряс дзвінким мішечком, (Михайло Стельмах, I, 1962, 574).
2. перех. і без додатка. Трясти якийсь час; струснути кілька разів. Бере [Деїфоб] Кассандру за руку і потрясає (Леся Українка, II, 1951, 308); [Денис:] Другий схопився б: пожалуйте, баришне Женічко, ручку, потряс би її за руку (Марко Кропивницький, II, 1958, 436); Наче розлючена вовчиця, кинулась вона на нього і потрясла його сильними руками (Ольга Кобилянська, I, 1956, 98).
3. перех. і неперех. Примушувати трястися,
коливатися. Ріки.. поспішають до моря. Сам же владика
морський, потрясаючи землю тризубцем, їм простеляє
широкі усюди дороги (Микола Зеров, Вибр., 1966, 307); Він
голосно відітхнув, і його голос загримів, потрясаючи
склепіння залу (Петро Колесник, Терен.., 1959, 82); В тій хвилі
задрожала [задрижала] земля, і страшенний лускіт потряс
повітрям (Іван Франко, VI, 1951, 121); Вибух потряс увесь
корпус мартенівської печі (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 17);
// безос.
Вдарив грім. Цим разом однак так сильно, що, здавалося,
потрясло всіма горами (Ольга Кобилянська, III, 1956, 252); * Образно.
Чуєш — іде перегук понад нами, Темних віків потрясає
граніт? (Максим Рильський, II, 1960, 175);
// Викликати
судорожні рухи, примушувати здригатися. Ридання
перейшло в нестримний регіт. Судороги скрутили Лукію.
Вона звивалася, як в'юн, регіт потрясав її тіло (Олесь Донченко,
III, 1956, 129); Впилася [дівчина] очима в оркестр,
котрий розпочав гру. Могучі, стрійні [стрункі] акорди
потрясли цілим організмом молодої дівчини (Іван Франко, II,
1950, 72);
// перех., перен. Розхитувати підвалини
чого-небудь, підривати міць чогось, докорінно
змінювати щось. Потрясав [Бабек] основи імперії халіфів
(Павло Тичина, III, 1957, 92); Бурхливі страйкові виступи
робітничого класу потрясають буржуазний світ (Комуніст України,
4, 1967, 20); Того літа дві події потрясли Дарчине
життя до самих його основ (Ірина Вільде, Повнолітні діти, 1960,
14); Поразка гітлерівців на Волзі до основ потрясла
гітлерівську імперію та її сателітів (Комуніст України, 5,
1970, 38).
4. перех., перен. Справляти сильне враження на
кого-небудь, глибоко хвилювати, зворушувати. [Пічман:]
Я — артист і скоро буду своїм талантом
зворушувати і потрясати публіку (Вадим Собко, Життя.., 1950,
36); Література і мистецтво існують для того, щоб
силою образів потрясати мільйони (Літературна Україна, 27.III
1964, 3); О мислі, летючії хмари, крильми Легкими куди
ви пливете? Чи тихими ви розіллєтесь слізьми, Чи
бурею-словом весь світ потрясете? (Уляна Кравченко, Вибр.,
1958, 220); Жадан аж здригнувся: зойк материнського
серця потряс його сильніше за вибух (Яків Баш, Надія, 1960,
208);
// безос. А як потрясло їх [учнів], коли, оглядаючи
Графську пристань, вони дізналися від екскурсовода,
що серед десантників-чорноморців, які першими влетіли
на Графську пристань, був і їхній земляк (Олесь Гончар,
Тронка, 1963, 170).
5. тільки док., перех., рідко. Трясти (у 4 знач.) якийсь час.